Найвищий форум українського футболу, черговий звітно-виборчий конгрес Федерації футболу, був цим найвищим органом лише на папері. За понад 20 років демократії ми вже встигли звикнути, що вибори — це змагання кандидатів та їхніх команд, які представляють свої програми, аби схилити на свій бік тих, хто голосуватиме.
У випадку із футбольною федерацією нічого подібного не було. Старий президент ФФУ здав свої повноваження, новий був обраний практично одноголосно та безальтернативно. Це могло б виглядати так-сяк логічно, якби кандидат на посаду керівника українського футболу мав за плечима незаперечний авторитет чи то футбольного організатора, чи президента клубу, чи футбольного тренера, який дозволяв би йому отримати підтримку делегатів конгресу.
Нічого подібного за плечима Анатолія Конькова, обраного президентом ФФУ, не було. Ще кілька місяців тому далеко не кожен делегат конгресу знав, що робить майбутній президент. А частині людей взагалі невідомо, хто це такий. Невже серед десятків авторитетних та досвідчених "футбольних людей" не було кращого кандидата?
Одразу згадалися підзабуті вже радянські часи. Тоді імена тих, кого "обирали" на численних партійних, комсомольських, профспілкових з'їздах, зборах та конференціях, делегатам повідомляли в останню хвилину або не казали взагалі. Навіщо, коли все одно голосування буде одностайним? Справжня боротьба точилася всередині керівних органів — владні інтриги радянських часів лише тепер випливають на світ, стаючи інколи сюжетами для популярних фільмів та романів.
Так тепер і в українському футболі. Усі обласні федерації футболу були готові із задоволенням підтримати будь-якого кандидата на посаду президента ФФУ, якого б висунули представники Донбасу — "кузні кадрів" в останні роки. Були готові заради того, аби показати свою лояльність новій владі й зберегти місця.
Особисто проти кандидатури видатного в минулому футболіста, а від неділі президента ФФУ Анатолія Конькова, я не маю нічого. Я проти того, щоб у нашому футболі замість демократії встановилася диктатура. Приклад СРСР, де керівників усіх ланок обирали "одностайно", і який врешті розвалився, на жаль, для нинішньої нашої влади, у тому числі й футбольної, поки що не актуальний.
2 
35413
Коментарі