Багаторічний капітан тернопільської "Ниви" Ігор Біскуп, 47 років, у вищій лізі дебютував у 31 рік. Провів при цьому 228 матчів. Близько половини з них — як капітан. Останній матч зіграв у 40 років — другий результат після Івана Шарія. Спілкуємося у його квартирі в Тернополі.

З "Нивою" ви пройшли шлях від її заснування 1978 року в Підгайцях до успішних виступів у другій союзній лізі (у Бережанах і Тернополі) і врешті — до сьомого місця (двічі) у вищій лізі чемпіонату України. Із союзних часів які матчі найбільш пам"ятні?

— Кубкові проти московського "Спартака" у 1988 році. У першій грі в гостях вели 1:0 після голу Петра Прядуна. Той матч транслювали по радіо і московський коментатор дивувався: "Що за команда приїхала? Звідки?" Нас надламали два голи, забиті з офсайду. Поступилися — 1:4. А вдома при повних трибунах узяли реванш — 1:0. Знов забив Прядун. Переваги, на жаль, не вистачило. Хоча були ще два стовідсоткові моменти.

Із ким із москвичів найчастіше перетиналися на полі?

— З Олександром Мостовим. Він грав на лівому фланзі півзахисту, а я на правому. На фланзі я діяв з Ігорем Покидьком. Нерідко перегравали суперників. Після того Покидько навіть отримав запрошення у "Спартак" від Бєскова. Правда, через сімейні обставини відмовив москвичам. Зараз зате судить у вищій лізі, — сміється.

У чемпіонаті України матчі проти кого були найпринциповішими?

— Проти лідерів — "Динамо", "Шахтаря" і "Дніпра". Двічі вдома вдавалося перемагати киян. Пригадую, у квітні 1997 року на снігу обіграли динамівців 1:0. Забив Олег Ящук. Я грав на позиції правого захисника, опікав Реброва. Приємно було, коли у 1998 році в Донецьку обіграли "Шахтар" 4:2. Ящук тоді хет-трик зробив. У 1994 році і вдома перемогли "Шахтар" — 2:0. Вони подали протест. Наш президент публічно заявив, що "Нива" не проти переграти матч. Після другої поразки (ми перемогли — 2:1) вони протесту вже не подавали.

Віталій Шумський зізнався, що на початку 1990-х у "Ниві" в нього зарплата була 50 доларів.

— Було таке. У нас кожен мав різні зарплати. У мене тоді зарплата була 150 доларів. При Леоніді Буряку отримував уже 250 доларів. При Ігореві Яворському підняли до 400 доларів. Це було значно менше, ніж в інших командах, де отримували щонайменше тисячу.

У Леоніда Буряка отримував уже 250 доларів

Чи правда, що в "Ниві" бували проблеми з харчуванням футболістів?

— Так "Нива" тоді ішла на виліт — у 2001 році. Навіть не було за що продукти купити і поїхати на виїзд. Лише завдячуючи директору одного з автотранспортних підприємств, який давав автобус, ми рушали на виїзди. Багато футболістів покинуло команду. Тренер, Ігор Яворський, пішов, а я залишився граючим тренером. А молоді бракувало класу, щоб грати у Вищій лізі.

Договірні матчі у 1990-х роках проводилися?

— Дуже мало. Якщо команда була в середині турнірної таблиці, то все ішло своїм ходом. Якщо була на вильоті, то могли шукати якісь варіанти.

А стимулювання?

— Бувало, коли ми грали проти "Шахтаря", нас стимулювало "Динамо". Зіграли якось у Донецьку 1:1. Киянам якраз допомогли ті два очки. Тоді кожен із гравців додатково до зарплати отримав 500 доларів.

2003 року ви перебралися до Англії.

— Надійшла пропозиція очолити команду USSR, яка грала у вищій футзальній лізі Англії. Був граючим тренером. За команду грали вихідці з СРСР. Кілька чоловік пограли свого часу в українській і російській вищій лізі. Був у цій команді до кінця 2007 року. Двічі ми стали чемпіонами Англії. Кілька місяців тому повернувся в Тернопіль, у "Ниву". Спочатку попрацював спортивним директором клубу, потім один матч був в.о. головного тренера, а зараз — тренер команди.

Усю свою футбольну кар"єру ви провели в "Ниві". В інші команди не кликали?

— У 1984 році запрошував "Дніпро". Вони тоді якраз стали чемпіонами СРСР. Я їм підійшов. Був місяць на зборах, грав в основному складі. Дав їм добро на перехід, тільки попросив на кілька днів відпустити додому. Тут зустрівся з керівництвом "Ниви", яке переконало мене залишитися. Пообіцяли і дали в Тернополі двокімнатну квартиру. А в мене тоді якраз дружина народила доньку. Я провів за "Ниву" товариську гру. Мене дуже тепло зустріли тернопільські вболівальники. Відчув, що в Тернополі більше потрібний. Кликали також у "Чорноморець", запорізький "Металург".

Кілька слів про вашу сім"ю.

— Із дружиною Надією разом були в Англії. Не розстаємося, бо, вважаю, аби зберегти сім"ю, подружня пара повинна бути разом, навіть за кордоном. Син Андрій грає в "Ниві". Дуже радий, що він пішов по моїх стопах. Донька Іра працює в банку.

1960, 11 серпня — народився в місті Монастириська Тернопільської області
1978 — почав виступати за "Ниву" (Підгайці)
1980 — виграв Кубок УРСР
1981 — одружився з Надією
1982 — народився син Андрій
1984 — народилася донька Іра
1987 — завоював срібло у VI зоні другої ліги
1989 — виборов бронзу буферної зони другої ліги
1994, 1998 — з тернопільською "Нивою" посів сьоме місце у вищій лізі чемпіонату України
2003, 2004 — став чемпіоном Англії з футзалу
у команді USSR

×