"Карпати, Львів — із якого міста?" — допитувався у мене турецький спортивний журналіст Мехмет Тейчін перед грою львівського клубу проти турецького "Галатасарая".
— Львів — місто. А "Карпати" — від назви гір, — давав я малий урок географії.
— А хто у вашій команді найкращий гравець?
— Та кожен!
— Я буду за вами стежити, — пообіцяв Мехмет.
Він перестав усміхатися у коротко підстрижені вуса, коли "Карпати" відкрили рахунок. У його програмці матчу я переможно обвів маркером прізвище Кузнєцова — мовляв, один із найкращих футболістів. А коли за кілька хвилин позначав прізвище Зеньова, Мехмет уже хитав головою:
— "Карпати" — чудово, "Галатасарай" — фігово.
— Іще кілька прізвищ, Мехмете?
— Ні! Не треба! — махав він руками.
На другий тайм Мехмет не залишився. Не приїхав і на матч-відповідь у Львові, де "Карпати" на останніх секундах гри поховали турецькі сподівання на груповий турнір Ліги Європи. Але його, мабуть, потішив темп, із яким дортмундська "Боруссія" вирвала перемогу у львів"ян. На тому ж полі й за кілька останніх хвилин.
Може, й добре, що наші програли
Навряд чи німці недооцінили суперника, як турки. Проти дортмундської "машини" українці вийшли зміненим складом. Два останні єврокубкові матчі "Карпати" змушені перебудовувати гру. Насамперед — на вістрі атаки. Домашній поєдинок із "Галатасараєм" догравали без вилученого Кузнєцова, а проти Дортмунда — без єдиного номінального нападника Батісти. Він травмував коліно у перші 10 хв., а в попередніх матчах діяв невпевнено.
Але не менший головний біль тренера "зелено-білих" Олега Кононова — лінія захисту. Після нічиєї з луганською "Зорею" — 2:2 і перемоги над маріупольським "Іллічівцем" — 3:2 він визнав: "Ніяк не можемо в зустрічах, де ведемо в рахунку два-три м"ячі, дограти в такому ж ключі до кінця". І коли "Боруссія" у другому таймі львівського поєдинку опинилася у ролі тих, хто наздоганяє, команді Кононова забракло не лише дискваліфікованого захисника Федецького. Фатальних помилок захисту не виправив і Чечер, що з"явився на полі наприкінці матчу. До проблеми короткої лави запасних додалася психологічна складова: "Карпати" спроможні "на зубах" піти вперед і забити, але нездатні утримати результат. Усувати її Кононову доведеться за насиченого календаря євробаталій і національної першості, коли команда гратиме по п"ять-шість поєдинків на місяць.
Після гри з Дортмундом опівночі зателефонував приятель зі Львова.
— У мене майже інфаркт, — знесилено сказав. — Може, й добре, що "Карпати" програли. Такі матчі гартують дух, а нашим тепер нічого боятися.
3 
35413
Коментарі