25 січня 1995 року в рамках англійської прем'єр-ліги лондонський "Крістал Пелас" приймав "Манчестер Юнайтед", чинного чемпіона, що змагався за черговий титул із "Блекберном".

Господарі запропонували гостям максимально щільну гру та жорстку боротьбу. Вони не давали розбігтися фланговим гравцям суперника, знаючи, що "МЮ" намагається в атаці використати всю ширину поля. Найважче завдання дісталося захисникові Річарду Шоу. Він опікував Еріка Кантону — лідера манкуніанців на прізвисько Король Ерік. Шоу не церемонився з Кантоною, користуючись тим, що Алан Вілкі обрав ліберальну манеру суддівства.

Кантона постійно скаржився арбітрові на дії Шоу. Головний тренер гостей Алекс Фергюсон чудово розумів, чим може закінчитися невдоволення Еріка. Француза вже вилучали з поля чотири рази — більше, ніж божевільного ірландця Роя Кіна.

У перерві Фергюсон закликав Кантону не піддаватися на провокації Шоу, змиритися із суддівством і допомогти команді налагодити комбінаційну гру. Тонких передач Еріка гостям вочевидь не вистачало.

— У жодному разі не отримати червону картку. На цій стадії сезону будь-яке вилучення може стати вирішальним. Це зрозуміло? — спитав Фергюсон.

Кантона нічого не відповів. І на 56-й хвилині трапилося те, чого боявся тренер. Француз просто вдарив Шоу по гомілці. Вілкі миттю вилучив Кантону з поля. Йдучи геть, Ерік навіть не глянув у бік Фергюсона, чий погляд промовляв: "Хлопче, я ж тебе просив".

Із тренерської лави схопився Норман Девіс, який відповідав за екіпірування гравців "МЮ". Він розумів, що Кантоні треба дійти до роздягальні й краще, щоб поруч з ним хтось був. Але це не допомогло.

20-річний Метью Сіммонс, уболівальник "Крістал Пелас" і колишній в'язень, збіг по трибуні вниз і щось вигукнув футболістові. Пізніше він запевняв, що тонко пожартував: "Ви приймете душ сьогодні трохи раніше за партнерів, месьє Кантона". Але насправді іронії в його словах не було: "Забирайся геть, мерзотнику. Звалюй до своєї Франції".

Девіс не зміг втримати Кантону. Той перестрибнув через рекламний щит і з розмаху вдарив Сіммонса ногою в груди, а потім додав рукою.

Футболісти й суддя не бачили цього. Фергюсон також. Після гри, що завершилася нічиєю 1:1, тренер горлав на Мея, Палістера, Шарпа і Гіггза.

— Еріку, синку, подумай, чи не надто ти погарячкував? — оце і все, що почув Кантона від наставника в роздягальні.

Усі подробиці пригоди тренер дізнався вже в Манчестері. Голова правління "МЮ" пропонував розірвати контракт з Кантоною. Але минулося: Фергюсон негайно проконсультувався з юридичною службою і все завершилося 20 тисячами фунтів штрафу і дискваліфікацією до кінця сезону.

Пізніше футбольна асоціація Англії відсторонила Кантону від ігор до 30 вересня. Йому навіть призначили два тижні ув'язнення, але потім замінили покарання на 120 годин суспільнокорисних робіт.

Cезон 1994/95 "МЮ" програв. Але Фергюсону вистачило мудрості пробачити Кантону. І в 1996-му клуб виграв чемпіонат та Кубок Англії. А ще за рік Король Ерік оголосив про закінчення кар'єри. У 31 рік. Попереду були зйомки у кіно та робота головним тренером збірної Франції з пляжного футболу.

×