"Художня гімнастика розвивається в напрямку цирку"

 

У середині березня в Києві пройде етап Кубка світу з художньої гімнастики. Бронзова призерка Олімпійських ігор в Афінах, багаторазова чемпіонка світу та Європи Анна Безсонова, 22 роки, старанно готується до цих змагань. Однак знаходить час відповісти на кілька запитань. Розмовляємо в приміщенні школи Дерюгіних у Києві в перерві між тренуваннями.

Анно, ти вже розпочала змагальний сезон?

— Ні. Першим моїм виступом буде Кубок Дерюгіних. Дуже ретельно готуємося до цих змагань, хочеться виступити якнайкраще перед нашими глядачами. Доки є час, відшліфовуємо всі елементи програми.

Ти причарувала вболівальників своїми образами Кармен і Лебедя. Чим здивуєш цього сезону?

— Нехай це залишиться секретом до початку змагань. Можу лише сказати, що ми з тренером Іриною Іванівною Дерюгіною дещо змінили стиль — гадаю, глядачам сподобається.

Як узагалі створюється програма?

— Спочатку ми разом із тренером слухаємо музику. Потім вона пропонує варіанти програми. Разом вибираємо.

Сьогодні всі говорять про те, що для перемоги на міжнародних змаганнях із художньої гімнастики потрібно мати російський паспорт. Це правда?

— Так. Але зараз усе змінюється. Гадаю, що цього року ми зламаємо стару систему. Із таким станом речей, що є сьогодні в художній гімнастиці, бореться не лише наша федерація.

Із батьками мені комфортно

Ти знаєш, як перемогти росіянок?

— Для мене найбільший ворог — я сама. Якщо я зможу перебороти себе на тренуваннях, гарно підготуюся і відмінно виступлю — буду задоволена. Якщо ж судді не поставлять високі оцінки — це вже мене не стосується. Я свою роботу виконала бездоганно, а оцінювання — на їхній совісті.

Тобто до необ"єктивного суддівства ти звикла?

— Скільки не виступаю, воно було завжди. Такий уже наш вид спорту. Комусь подобається виступ, а комусь — ні. Головне, щоб глядачі підтримували й ми отримували задоволення від своїх виступів.

Якою буде художня гімнастика через кілька років?

— Вона розвивається в напрямку цирку. Уся програма збірної Росії — набір циркових елементів. А ми намагаємося поєднати спорт із мистецтвом. Це складно. Проте гімнастика має залишатися художньою, а не ставати цирковою.

Наступна Олімпіада в Пекіні буде для тебе третьою в кар"єрі. Чим  запам"яталися дві попередні?

— У Сіднеї я не виступала, вболівала за Олену Вітриченко й Тамару Єрофеєву на трибунах. Я тоді ще не мала досвіду участі в міжнародних змаганнях і мені місця в основному складі не довірили. А в Афінах я виборола медаль (бронзову. — "ГПУ"). Хоч і не ту, на яку заслуговувала, але олімпійська медаль — це завжди значне досягнення та велика радість.

Ти маєш багато нагород. Що вони для тебе означають?

— Кожна нагорода мені дорога. Щоб вибороти їх, я витратила чимало сил. Однак переконана, що забагато нагород не буває — завжди хочеться більше.

Після Олімпіади ти отримала квартиру, однак і досі мешкаєш з батьками. Чому?

— Я багато тренуюся, мені потрібна підтримка близьких людей. Із батьками мені комфортно.

Ти виросла в спортивній сім"ї?

— Так. Тому відрядження для нас — звична справа. Спочатку батько (колишній футболіст київського "Динамо" та збірної СРСР Володимир Безсонов. — "ГПУ") їздив на ігри, потім я почала брати участь у змаганнях. Ми нечасто збираємося разом, але для нас це завжди свято — навіть якщо на календарі будень.

Брат теж займається спортом?

— Професійно — ні. Він обрав бізнес.

Як відпочиваєш?

— У вихідний люблю походити по магазинах, зустрітися з друзями, заглянути на дискотеку. Обожнюю танцювати.

Хто твої друзі?

— Це люди з великого спорту. У нас багато спільних інтересів. Завжди є про що поговорити і помріяти.

×