Хочеться подякувати "Сдюшор"

З дитинства не любив "книжок для дітей". Зате "дорослі книжки" і навіть документи завжди читав із величезним інтересом. Чому ні? У телефонному довіднику мого рідного міста я знайшов тоді абонента з розкішним прізвищем Шахманцир. Тож звичку копирсатися в документах проніс через усе життя. І недарма — щораз знаходжу в тих регламентах і протоколах щось цікаве.

Візьмемо, наприклад, офіційний протокол будь-яких міжнародних змагань. У ньому, окрім імені, прізвища, року та місця народження спортсмена, обов'язково вказується назва клубу, який цього спортсмена підготував. З іноземними атлетами проблем немає. Вони всі справді є вихованцями спортивних клубів із різними назвами. А ось із нашими — проблема. Тож після прізвища та інших даних спортсменів з України, Білорусі, Казахстану і Росії у графі "клуб" часто стоїть слово "Sdushor". Імовірно, які-небудь швейцарці думають, що це популярна на теренах колишнього СРСР назва спортивного клубу, на зразок "Динамо" чи "Локомотива".

Не знають бідолашні іноземці, що в цьому слові — уся історія нашого спорту. Не розуміють, що просто "дитячою" спортивна школа в комуністичні часи бути не могла: проста школа — прості гроші. Коли ж ця школа "спеціалізована", то це плюс кілька підвищених зарплат для тренерів, більше грошей на збори, харчі та екіпірування. А якщо школа не просто "спеціалізована", а ще й "олімпійського резерву", то цих зарплат і грошей ще більше.

Гадаю, нинішні тренери і спортсмени вже й не розшифрують, що це таке, і будуть дуже здивовані, коли дізнаються, що слово "Сдюшор" означає "спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву". А що тоді казати про іноземців? Звідки їм знати, що оці наші "Сдюшори", які ще існують деінде на бюджетні кошти, є для української дівчини чи українського хлопця чи не єдиним шляхом у світ великого спорту. Звісно, коли ці дівчата й хлопці не спеціалізуються на численних різновидах мордобиття.

І тому, коли я бачу на міжнародних змаганнях із "непрестижних" видів спорту атлетів у синьо-жовтій формі з тризубом, хочеться подякувати тим дивом уцілілим "Сдюшорам", побажати їм успіхів і процвітання. Особливо, у ці святкові дні.