За півтора року до початку Олімпіади в Рівному закрили всі басейни. Пояснили це закінченням опалювального сезону. Тому бронзовий призер березневого чемпіонату світу на стометрівці брасом 19-річна рівнянка Ганна Хлістунова для підготовки до подальших змагань змушена переїхати до Ялти.

Плавчиха перед поїздкою до Криму завітала на декілька днів до столиці, щоб отримати нагороду Національного олімпійського комітету як найкраща спортсменка березня.

Після церемонії усамітнюємося у порожньому залі. Ганна сама починає розмову зі спогадів про чемпіонат світу.

— У Мельбурні був мій перший турнір такого рівня. Усе здалося грандіозним, — каже. — Найбільше вразив басейн. Ванну організатори поставили на тенісному корті імені Рода Лейвера. За 2 місяці до початку змагань були розкуплені всі квитки, хоча коштували вони  100 доларів.

Виступом задоволені?

— Так. Для мене головним завданням було здобути олімпійську ліцензію. На медаль я навіть не розраховувала.

Результати фіналісток у брасі поліпшилися у порівнянні з минулорічними. Чим це пояснити?

— За рік до Олімпіади спортсмени прагнуть набрати форму. Та і вода у Мельбурні "швидка".

Що допомогло вам вибороти медаль?

— Бажання піднятися на п"єдестал. Я переборола саму себе. Відпрацювала на 100 відсотків від старту до торкання.

Набридає пропливати щодня 20 кілометрів

Хто стане найголовнішим конкурентом у боротьбі за медаль Олімпіади?

— Лі Джонс — п"ятиразова олімпійська чемпіонка та Тоня Кірк — олімпійська чемпіонка. Вони мене випередили у Мельбурні.

Чому обрали у плаванні саме брас?

— Цей стиль мені вдається краще за інші, хоча й не подобається. Я з дитинства плаваю, мені дуже подобалося перебувати у воді. Але коли почалися справжні тренування, пам"ятаю, батькам доводилося умовляти мене йти до басейну.

У серпні ви стали чемпіонкою Європи. Правда, що вам пропонували переїхати до Росії?

— Так, але я не хочу змінювати громадянство. Тільки сподіваюся, що в Україні покращаться умови для тренувань. Перед гельсінським чемпіонатом я тренувалася в Броварах, але умовами не дуже задоволена. Доріжок нам не виділяють, тож поштовхатися доводиться з багатьма людьми, що плавають поруч. Нам не виділяють "воду" у зручний для тренування час, тому плаваємо і о шостій ранку, і о дев"ятій вечора. Але, коли хочеш плавати, треба приставати на такі умови. Хоча можна виступати за іноземні клуби і тренуватися там.

Чи бувають такі моменти, коли хочеться все кинути і не приходити більше у басейн?

— Рівно два рази на день, — сміється. — Плавання — дуже важкий вид спорту. Пропливати 20 кілометрів за день набридає. Організм утомлюється. А крім плавання, у нас щодня крос і тренажерний зал.

Як рятуєтеся від депресії?

— Мені треба трішки поплакати — і я спокійна. Від депресії також рятують коханий та дві близькі подруги.

На що витрачаєте зароблені у спорті гроші?

— Дуже люблю гарно вдягатися, але намагаюся не розтринькувати грошей, бо не знаю, скільки ще плаватиму.

1988, 27 лютого — Ганна Хлістунова народилася у Рівному
1997 — почала займатися плаванням
2005 — вступила до Рівненського гуманітарного університету
2006 — виграла "золото" на стометрівці брасом на чемпіонаті Європи в Будапешті
2007 — стала бронзовим призером на чемпіонаті світу в Мельбурні

×