Виступ жіночої гандбольної команди України у фінальному турнірі чемпіонату Європи можна було б вважати цілком задовільним. Команда пройшла перший груповий турнір, але не потрапила до півфіналу. Скажімо, українські футболісти можуть поки що лише мріяти про подібне.

Однак спокійно сприймати українських гандболісток лише як одну із провідних команд континенту не дає унікальна історія українського жіночого гандболу. Ніхто і ніколи не повторить досягнення  київського "Спартака", який під проводом тренера Ігоря Турчина домінував у СРСР та Європі впродовж 15 років. Той же "Спартак" становив практично збірну СРСР, яка також була найкращою у світі. Друге місце для тогочасної команди вважали невдачею. І ті нечисленні шанувальники гандболу, які збереглися в Україні, прекрасно це все пам'ятають.

Звісно, неможливо повернути радянські часи. Тоді на талановитого тренера і його команду працювала добре налагоджена система спортивних шкіл по усій Україні, а провідним гандболісткам створювали просто казкові матеріально-побутові умови. Тепер ентузіасти гандболу, які залишилися, живуть старим багажем, а наша гандбольна школа поступово втрачає позиції. На посаді тренера національної збірної змінюють один одного двоє фахівців далеко не молодого віку, і конкурентів їм не видно.

Поява нового Турчина така ж імовірна, як і мільйонний виграш у лотерею

Матчі чемпіонату України з гандболу здебільшого проходять у тренувальних залах практично без глядачів. Щоб дізнатися про їхні результати, слід добре покопатися у повідомленнях дрібним шрифтом на останніх сторінках двох вітчизняних спортивних газет.

Тож імовірність того, що у нас знову з'явиться гандбольний тренер-унікум, яким був Турчин, приблизно така сама, як мільйонний виграш у лотерею. Рівень жіночого гандболу поки що дозволяє національній команді потрапляти у число учасників європейських фіналів. А кращим спортсменкам — бути запрошеними до європейських клубів, де не платять великих грошей, але дають можливість тренуватися та виступати у гідних умовах.

Що далі? Видається, що повернути український жіночий гандбол до колишніх вершин, зробити його всенародно популярним може хіба що телевізійне шоу, де відомі українські жінки грали б у цю гру. Навряд чи це реально — гандбол вимагає серйозних фізичних кондицій. Це вам не танці.

×