Центральний матч останнього туру футбольного чемпіонату між "Дніпром" та "Динамо" у Дніпропетровську хотілося би розглянути не з точки зору власне гри у футбол. Про це за останні дні вже більш ніж досить було написано, сказано і показано. Цей футбол — не менш цікавий і повчальний як приклад футбольного видовища, яке ми потроху втрачаємо, але яке вперто повертається до нас, не бажаючи піти назавжди.
За два дні до гри у Дніпропетровську довелося побачити "футбольне свято" в Києві, під час якого на зачинену ніби для реконструкцію головну спортивну арену столиці було всіма можливими способами зібрано кільканадцять тисяч людей. За похід на гру "Арсенал" — "Зоря" їх задурно поїли кавою з печивом, розважали музикою, а також роздавали всім прибулим одногривневі купюри, одна з яких мала виграти автомобіль... після гри. А потім футбольний клуб "Арсенал" хизувався нечуваною "підтримкою вболівальників". Про те, що на матчі навіть не ввімкнули табло, а більшість присутніх не могла зрозуміти хто і з ким грає, звісно, не згадували.
За кожним другим столом люди говорили про футбол
Після такого, з дозволу сказати, видовища в Києві те, що відбувалося у Дніпропетровську, приємно вразило. Пущені у вільний продаж квитки на гру "Дніпра" проти "Динамо" були розпродані заздалегідь і просто біля входу перепродувалися перекупщиками за подвійним і потрійним номіналом. До стадіону, розташованого далеко від центру міста, йшов та їхав народ. Усюди говорили виключно про футбол. Навіть після несподівано великої поразки "Дніпра" люди не розбіглися з матюками, а розходилися поволі, затримуючись у розташованих у напрямку центру закладах харчування.
Коли ми з колегою зайшли перед від"їздом до Києва повечеряти в місцевий ресторан швидкої їжі, за кожним другим столом люди говорили про футбол. Було видно, що похід туди для них — не просто одноразова акція, а предмет постійного інтересу. І попри поразку місцевої команди тисячі вболівальників і надалі її підтримуватимуть. Приблизно те саме було в суботу в Харкові, де 15 тис. глядачів придбали квитки і в дощ вирушили вболівати за місцевий "Металіст".
Гадаю, народ прийде на футбол і у наступні вихідні. Навіть у масово байдужому до цього Києві на стадіоні зберуться глядачі аби побачити, що за команду зробив із "Динамо" новий тренер Юрій Сьомін.
Це я не просто так пишу. Тому що результатом футбольного матчу є не лише рахунок на табло або у протоколі, якщо табло немає, а те, чи захочуть глядачі прийти на футбол ще раз. У цьому відношенні матч "Дніпро" — "Динамо" насправді був стратегічно центральним. Не для турнірної таблиці, а для тих, хто хоче бачити на наших стадіонах справжнє футбольне видовище, а не профанацію у вигляді "футбольного свята" із безплатними входом, лотереєю і кавою з печивом.
2 
35413
Коментарі