Микола Федоренко, 52 роки, останні півтора року працює з дублюючим складом "Шахтаря". До Донецька він потрапив ще на початку 2002-го, коли залишив посаду головного тренера "Дніпра", передавши її Євгенові Кучеревському. Кореспондент "ГПУ" зустрівся з Федоренком у Дніпропетровську. Говорили про його ігрову кар"єру.

Чому обрали футбол?

— Так у 1970-ті він був наймасовішим видом спорту в рідному місті Орджонікідзе. Багато хлопців, серед яких нинішній тренер "Кривбасу" Олег Таран, мріяли потрапити до місцевої команди "Авангард" — вона грала на обласному рівні. Але мені це не вдалося. Сів у автобус і поїхав до Світлогорська. Там кілька днів мене промаринували у готелі. Але згодом тренер Юрій Махно порекомендував до юнацької збірної України, яка формувалася для виступу на турнірі в Німеччині. Після нього мене завалили запрошеннями: кликали до Києва, Запоріжжя, Донецька. Обрав останній варіант — "Шахтар".

Коли потрапили до основи гірників?

— Довелося два сезони провести у дублюючому складі. Але уже 19-річним вийшов на поле у поєдинку проти "Чорноморця". Зате у грі з "Пахтакором" забив єдиний у матчі гол. Після цього грав регулярно. Найуспішнішим для мене став сезон 1979-го, коли вдалося стати найкращим бомбардиром команди. "Шахтар" тоді виграв перше коло чемпіонату СРСР, випереджаючи київське "Динамо" та московський "Спартак". Тільки за три тури до фінішу ми втратили шанси на перше місце, поступившись на виїзді "Спартаку" — 1:3.

Тоді ж Лобановський покликав вас до збірної України, що готувалася до виступу на Спартакіаді народів СРСР. Які враження залишила співпраця з тодішнім наставником київського "Динамо"?

— До навантажень Лобановського я був неготовий. Але слід визнати: у нього все на тренуваннях було чітко і зрозуміло. Гравці усвідомлювали, для чого роблять ті чи інші вправи. Ще одна риса Лобановського — пунктуальність. Він завжди приходив на тренування за кілька секунд до його початку.

Як вам вдалося потрапити до збірної СРСР?

— Грали у Москві проти місцевого "Динамо". Наприкінці зустрічі вийшов один на один із голкіпером Гонтарем. Бити сам не став — красиво п"яткою відіграв Соколовському. Той забив. На матчі був присутній тренер збірної Бєсков. Прихильник комбінаційної гри, він звернув увагу на цей епізод. За збірну провів два матчі: обіграли болгар — 3:1, шведів — 5:1. Скандинавам  забив один м"яч.

Бєсков сказав, що обставини вищі за нього

Чому не потрапили до заявки збірної на Олімпіаду-1980?

— Найважчий момент. Пройшов збори. Бєсков планував на мою позицію двох футболістів. За місце в основі боровся з Федором Черенковим. Але потім тренер мінського "Динамо" Едуард Малофєєв привіз Бєскову гравця мого амплуа Олександра Прокопенка. За тиждень до старту Ігор у нас відбулися командні збори. Коли зайшли до кімнати, побачили список футболістів, які потрапили до заявки. Побачив прізвища Черенкова та Прокопенка. Підходжу до Бєскова, кажу, що вірив у його порядність. У відповідь почув: "Не ображайся. Є обставини, які вищі за мене."

Як ви потрапили до "Дніпра"?

— Керівники команди Володимир Ємець та Геннадій Жиздик запропонували. "Дніпро" та "Шахтар" літали на виїзні матчі за одним маршрутом. Якось у аеропорту перетнулися. Прийняв пропозицію, бо відчув, що тодішній тренер "Шахтаря" Віктор Носов у мені не зацікавлений. Не скажу, що заграв у "Дніпрі". Важко адаптувався, а тут ще у матчі зі "Спартаком" Олег Романцев грубо атакував і зламав ключицю.

Як складалися матчі з вашою колишньою командою — "Шахтарем"?

— 1984 року програли їм на Кубку сезону. На 70-й хвилині забив м"яч, Лев Яшин уже готувався нам приз вручати. Розслабилися і дали змогу супернику вирвати перемогу.

Скільки ви заробляли в "Дніпрі"?

— 220 карбованців і 87 преміальних. А футболістам збірної СРСР платили стипендію — 300 карбованців.

1955, 31 липня — Микола Федоренко народився в Орджонікідзе Дніпропетровської області
1973 — почав виступати за донецький "Шахтар"
1979 — став срібним призером чемпіонату СРСР
1983 — виграв Кубок СРСР
1990 — закінчив кар"єру в запорізькому "Торпедо"
1999–2001 — був головним тренером "Дніпра"
2001 — почав працювати з резервним складом донецького "Шахтаря"
У чемпіонаті СРСР провів 420 матчів, забив 104 м"ячі. Одружений, має доньку та сина

×