Київське "Динамо" програло два стартові матчі в Лізі чемпіонів. Як і французький "Ліон", німецькі "Штутґарт" та "Вердер", румунський "Стяуа", турецький "Бешикташ" та португальська "Бенфіка".
Кажуть, київська команда не демонструє жодної гри. Не погоджуся — ви бачили, скільки моментів було в матчі зі "Спортінґом"? Більш ніж достатньо, щоб виграти. Але з технікою у київських гравців проблеми — ні зупинити м"яч, ні віддати його партнерові. Тому моменти створюються не завдяки техніці, а через командну гру та самовідданість. Але я б не сказав, що техніки у динамівців узагалі немає — інакше їх би "виносили" в одні ворота суперники не тільки по Лізі чемпіонів, а й по чемпіонату України. Та чому свою техніку чемпіон України не може сповна демонструвати у важливих матчах? На мою думку, це пояснюється двома чинниками.
По-перше, гравці хвилюються, виходячи на поле проти команд із Західної Європи. Занадто ми перед нею упадаємо. Навіть у фіналі Кубка кубків-1986 іспанський "Атлетико" ганяв полем українців, серед яких було чимало виконавців світового рівня. Тоді "Динамо" перемогло 3:0, однак два м"ячі підопічні Лобановського провели наприкінці зустрічі. Ще більше динамівцям дісталося 1975-го, коли в півфіналі Кубка кубків їх "возив" нідерландський ПСВ.
Київ — зразок найгіршої уболівальницької підтримки
Хвилювання у наших гравців не мине, доки ми не вважатимемо себе кращими. Доки українець не отримуватиме зарплатню на рівні середньостатистичного німця, італійця чи норвежця. Можна купити багато легіонерів, однак реалії життя у країні невдовзі змусять їх бути подібними до українців.
По-друге, на гравців "Динамо" тиснуть трибуни. Київ — зразок найгіршої уболівальницької підтримки. Тут свого часу цькували Рудакова, Михайленка, Шацьких, а тепер узялися за Реброва. У нас не вболівають за команду, тільки щиро її ненавидять за програші. А де без підтримки уболівальників візьмуться переможні результати?
Як на мене, динамівці не звертають уваги ще на один фактор. Кожна гра у Лізі чемпіонів вимагає неймовірної концентрації нервів та уваги. Без повної зосередженості на рівних грати з найкращими клубами Європи неможливо. Ця повна зосередженість досягається тільки в певний час доби. У когось — під вечір, у когось зранку чи вдень. У "Динамо" на зборах відбій дають об одинадцятій вечора. Тому у гравців повної концентрації вночі бути не може. Матчі в Лізі чемпіонів закінчуються о дванадцятій ночі, а українці в цей час уже звикли відпочивати. Чи вивчають цю проблему в "Динамо"? Як на мене, ні — футболісти на полі пересуваються, немов сонні мухи.
Коментарі