Президент України Віктор Ющенко здобув першу перемогу з початку політичної кризи в його країні. Виконком Союзу європейських футбольних асоціацій (UEFA) ухвалив вчора сенсаційне рішення, віддавши право на проведення чемпіонату Європи 2012 року не явному фаворитові передвиборчої гонки Італії, а Україні і Польщі. Для Росії, що розраховувала отримати турнір в 2016 році, результат голосування членів виконкому можна визнати вельми несприятливим. Тепер Росія, якщо і зможе стати організатором європейської першості, то в кращому разі в 2020 році. До цього терміну Східній Європі ще один чемпіонат, швидше за все, не віддадуть.
У вівторок Віктор Ющенко, який через кризу скасував декілька зарубіжних візитів (зокрема, до Москви), вперше з моменту підписання їм указу про розпуск парламенту покинув країну. Не дивлячись на те, що того дня конституційний суд країни почав розгляд питання про законність дій розділу держави, сам він виїхав до Великобританії, в місто Кардіфф. Щоб разом з президентом Польщі Лехом Качинськім прийняти участь в презентації сумісної заявки двох країн на проведення чемпіонату Європи 2012 року. Підсумки голосування, яке відбулося вчора, без перебільшення можна назвати сенсаційними: майже ніхто не сумнівався, що переможе Італія.
Вибори господаря чемпіонату Європи 2012 року проходили в закритому режимі. До голосування були допущені 11 з 13 членів виконкому: представники України і Італії Григорій Суркіс і Франко Карраро, як особи зацікавлені, голосувати не могли. Все вирішилося вже в першому турі. Україна і Польща отримали вісім голосів з одинадцяти. Ще три члени виконкому віддали перевагу Італії. Угорщина і Хорватія, що також подали сумісну заявку, не отримали жодного голосу. Вийшло, що особисто президент Ющенко в останню мить приніс перемогу своїй країні.
Президент Російського футбольного союзу (РФС) Віталій Мутко, що дізнався про перемогу України і Польщі від "кореспондента", був явно здивований і засмучений таким, що трапився. "Власне, тут важко що-небудь коментувати. Явним фаворитом була Італія, а чому виконком проголосував проти неї, мені незрозуміло. Взагалі, вибори проходять в якомусь дуже вузькому крузі", - сказав пан Мутко. На питання, як позначиться вибір на користь Польщі і України на шансах Росії прийняти чемпіонат Європи 2016 року (Віталій Мутко в лютому виражав намір подати в UEFA відповідну заявку), президент РФС заявив, що говорив лише про намір, але враховуючи, що "нічого не немає", зараз міркувати про подачу заявки на Євро-2016 рано: "Потрібно спочатку щось побудувати або хоч би почати будувати. Мова не тільки про стадіони, але і про інфраструктуру.
Розпач Віталія Мутка можна зрозуміти. У 2005 році, коли він змінив на посту президента РФС Вячеслава Колоскова, пан Мутко вирішив, що Росії поки рано претендувати на проведення чемпіонату Європи. При цьому процес подачі заявки вже йшов – заявочна книга РФС була готова наполовину. Виходить, заявися тоді РФС, чемпіонат Європи, швидше за все, дістався б саме Росії. Адже в UEFA (хай і неофіційно) обгрунтували свій вибір бажанням розвинути нові футбольні ринки. Росія ж, і як ринок, куди привабливіше за Польщу і Україну, і фінансові можливості у неї набагато більші, ніж у Польщі і України разом узятих. Для довідки: прибуткова частина бюджету Польщі на цей рік складає близько $76 млрд, України – $29,5 млрд, а Росії – $274 млрд.
Звичайно, ніхто в 2005 році не міг передбачити, що в UEFA зміниться президент і місце Леннарта Юханссона займе Мішель Платіні, одним з пріоритетів якого є посилення ролі футбольних країн другого ешелону. Як ніхто не знав, що Італію протягом всього 2006-го і почала 2007 років стрясатимуть футбольні скандали, які в результаті сильного похитнуть її репутацію в очах керівництва UEFA.
Тепер же найближчий чемпіонат Європи, на який може претендувати Росія, - турнір 2020 року. Адже очевидно, що UEFA не віддасть двічі підряд турнір Східній Європі. Не виключено, що Росії доведеться чекати і до 2024 року. Багато що залежатиме від того, наскільки успішно пройде першість в Польщі і на Україні. Якщо виникнуть проблеми, то рух UEFA на схід може припинитися.
Влада і Польщі, і України вчора висловили готовність зробити все, щоб організація турніру пройшла без накладок. Проте варто відзначити, що їм належить вирішити масу дуже складних проблем.
На даний момент Польща і Україна мають намір порівну розділити витрати на організацію чемпіонату – по ?2 млрд від кожної країни. Проте це тільки витрати, які буде потрібно на будівництво і реконструкцію власне футбольної інфраструктури: стадіонів, тренувальних баз тощо. Витрати, як показує досвід, швидше за все, будуть більшими. Скажімо, останній чемпіонат Європи, що відбувся в 2004 році в Португалії, не уклався до початкового бюджету, перевищивши його майже удвічі. Тільки будівництво і реконструкція стадіонів зажадали вкладень в розмірі ?950 млн., проти ?650 млн., запланованих на це спочатку. На вдосконалення транспортної і готельної інфраструктури знадобилося ще ?4 млрд. Гроші катастрофічно не вистачало, графік робіт зривався, і UEFA в 2003 році навіть погрозив перенести чемпіонат до Іспанії.
Минулого тижня міністр транспорту Польщі Їжакі Полачек заявив, що до 2012 року в розвиток автомобільних і залізних доріг, розширення аеропортів, будівництво готелів буде вкладено $35 млрд. Причому кошти вже виділені.
Що стосується витрат української сторони, то тут поки є питання. Верховна рада України прийняла в першому читанні закон "О організації і проведенні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року по футболу на Україні". На даний момент підтверджено виділення приблизно $250 млн. – в основному ці гроші підуть на реконструкцію НСЬК "Олімпійський" в Києві і стадіону "Україна" в Львові. Крім того планується привернути як позабюджетні інвестиції на різні цілі ще близько $3,3 млрд. Але вряд чи ді це все. Маловірогідно, що Україні вдасться обійтися сумою меншою, ніж планує витратити Польща.
Вчора на Україні ніхто не говорив і ще про одну серйозну проблему, рішення якої також зажадає істотних витрат. Мова про те, що Польща є членом Євросоюзу, а Україна немає. На час проведення чемпіонату межа між Польщею і Україною повинна бути відкрита, щоб уболівальники могли вільно переміщатися між містами. Про те, що вона буде відкрита, говорив, наприклад, директор виконавчої дирекції по підготовці фінальної частини Євро-2012 Федерації футболу України Іван Федоренко. "Уболівальники зможуть скористатися безвізовим режимом і безперешкодно відвідати матчі чемпіонату Європи", - сказав він. Проте маловірогідно, що Євросоюз дозволить Польщі відкрити українську ділянку своєї межі. Адже тоді на територію ЄС через Україну може хлинути потік нелегальних іммігрантів з країн СНД.
Ви Україні заздрите?
Сергій Степашин, голова Рахункової палати:
– Об"єктивно по футбольній інфраструктурі ка України ми не дотягуємо, тому не душить. У них два хороші стадіони в Києві, в Донецьку будують ультрасучасний стадіон. Але не варто виключати і політичний аспект – це пряма підтримка президента Ющенка. Я б хотів, щоб у фіналі зійшлися збірні Росії і України, і Семшов забив їм такий же гол, як свого часу нам забив Шевченка.
Костянтин Затулін, депутат Держдуми, директор Інституту країн СНД:
– Жаба не жаба, але заздрю. Хоча тандем України з Польщею викликає питання – де проходитиме фінал? Напевно, якщо на Україні переможе Янукович, фінал пройде у Варшаві. Якщо Ющенко з Тимошенко, то в Києві. На жаль, футбольні функціонери зіграли не у футбол, а в політику.
Юрій Белоус, гендиректор ФК "Москва":
– Навпаки. Українці – легіні, скористалися тим, що Росія не подала заявку. Я дуже радий за своїх друзів на Україні, за Суркіса. І за російських уболівальників теж – їм тепер простіше буде подивитися чемпіонат Європи, сподіваюся на той час безвізовий режим між нашими країнами не відмінять.
Лев Лещенко, народний артист Росії:
– Подумаєш, чемпіонат Європи. Жаба душитиме українців, якщо ми виграємо боротьбу за проведення Олімпіади в Сочі. Втім, щоб угамувати жабу, можна пригадати, що Україна у футбольному рейтингу на вищому місці, ніж ми. Та і плюс є – на Україну все-таки простіше з"їздити, щоб подивитися матчі, чим до Європи.
Леонід Тягачев, президент Олімпійського комітету Росії:
– Ні, звичайно. Будь-який чемпіонат Європи або миру – це тьху. Він нічого не дає в економічному плані. А ось Олімпіади розвивають економіку держав і сприяють процвітанню міст. Хоча, звичайно, треба було боротися і за чемпіонат.
Алімжан Тохтахунов, президент Вітчизняного футбольного фонду:
– Навпаки. Україна для мене дружня країна. До того ж всі її міста можуть проводити міжнародні заходи. А у нас окрім Москви і Петербургу інших міст з розвиненою інфраструктурою немає. Та і не треба нам хапатися за всі міжнародні спортивні заходи. Наша мета – Олімпіада в Сочі.
Олексій Островській, зампред фракції ЛДПР:
– Образливо, що все вирішує політика. Перемога України для мене недивна, і я майже упевнений, що Сочі програє боротьбу за Олімпіаду, тому що навіть спортивні заходи Захід використовує для політичного тиску і торгу з Росією.
2 
4166
Коментарі