У нападаючого лондонського "Тоттенхема" Романа Павлюченка поки негативні враження від ігор, проведених в новому клубі після переїзду з Росії.

– Де ж ви зараз живете?

– У "Тоттенхема" база за містом. Як в Москві, наприклад, за МКАД. І всі футболісти знімають будинки або квартири прямо біля бази. Тому що тут жахливі пробки, крутіші навіть, ніж у Москві. Тренування зазвичай в 10–11 ранку починаються. Тому, щоб не їхати невідомо звідки рано вранці, всі вважають за краще жити ближче до бази.

– За кермо вже пробували сідати в Англії?

– Поки ні. Але збираюся машину купувати. Пішки ходити – це не для мене. Я вже почав помаленьку розбиратися в місцевих дорогах. Від готелю, де я зараз живу, до бази десь хвилин 15 їхати, я вже запам"ятав дорогу і можу сам добратися. Від майбутнього будинку і того ближче.

– Від перших ігор яке враження залишилося?

– Погане! Особисто мені не сподобався ні перший матч, ні другий. Не сподобалося, як я зіграв. Коли у тренера нашого Хуанде Рамоса в гостях був, питав, що не так зробив, чому мене поміняли. Він говорить: не через те, що погано грав, просто тактику вирішив змінити. Не забивай, говорить, собі цим голову. Я, мовляв, розумію, що ти тільки-тільки приїхав, тобі важко, ти іноземець. Розповів: "Коли Кріштіану Роналду приїхав до Англії, він п"ять турів взагалі не міг грати, просто випадав з гри. А ти хочеш через два матчі заблищати. Такого не може бути!". Повинен пройти якийсь час, і він це розуміє.

– Хороший у вас тренер!

– Так, насправді Рамос – хороший мужик, з ним і поговорити можна.

– Британський футбол зсередини чим відрізняється від нашого?

– Важко. По-перше, швидкості інші. І Рамос мені теж сказав: Ром, тут – не Росія. Ти отримав м"яч, і тебе відразу ж накривають. Треба грати дуже швидко. Він говорить, якщо діятимеш в один-два доторки, буде легше. Тому що тут б"ють і біжать – ось така гра. Часу дивитися по сторонах немає взагалі. Як в Росії? Можна отримати м"яч, озирнутися, а тут тільки м"яч до тебе прийшов, відразу ж ззаду – ба-бах по ногах! Важко! Атлетична гра, дуже багато зав"язане на "фізиці". Чисто британський футбол!

– Стадіон "Уайт Харт Лейн" справив враження?

– Стадіон взагалі божевільний! Я не знаю, як це описати. Виходиш на гру – і мурашки по тілу, просто не передати. Поле – більярдний стіл. Я не бачив такого. Рівненьке, травичка маленька, взагалі супер! Дуже приємно грати.

– А уболівальники?

– Уболівальники – нормально. Співають, кричать. Якщо гостра передача або кутовий, наприклад, заробив – всі трибуни встають, аплодують. Або підкат зробив – знову овації. Їм навіть голи не треба забивати, а лише б от так – бігати, стрибати, котитися. Ось це англійці обожнюють.

– Як вам нові партнери по нападу? З Дарреном Бентом знайшли взаєморозуміння?

– Бент – хороший футболіст, він мені подобається. Але поки ми ніяк не можемо навіть пас один одному віддати. У останній грі з "Віганом" (0:0) просто не розуміли один одного. Я біжу в один бік, він мені дає в іншу. Або навпаки.

"Советский спорт"

×