Раніше, щоб створити збірну з футболу, потрібно було спочатку мати державу, щоб було кого представляти. Проте в липні цього року пройде міжнародний турнір країн, які не визнає ФІФА, - не говорячи вже про решту всього світу. Чемпіонат відбудеться в самопроголошеній державі Сапмі (більш менш відповідає Лапландії). Перший матч чемпіонату світу Viva-2008 - Сапмі проти Іракського Курдистану - намічений на 7 липня, на 23:00.
Перший кубок VIVA пройшов в 2006 році, але через політичні розбіжності, труднощі з організацією (чемпіонат довелося перенести з Північного Кіпру в Оксітанію) і проблем з візами в ньому брали участь лише чотири команди.
Цього разу в турнірі братимуть участь п"ять чоловічих збірних - окрім згаданих вище: Ассірія, Паданія та Прованс - а також дві жіночі (Сапмі та Курдистан), повідомляє Інопреса.
Турнір проводить організація NewFederationsBoard, створена з метою представляти держави, чий суверенітет не визнаний міжнародним співтовариством. У федерацію входять Монако (не плутати з однойменним футбольним клубом), Тибет, Занзібар, Самаліленд, Циганська нація (представляє циганів всього світу), Південні Молуккські острови, Рієка (третє за величиною місто в Хорватії, яке недовгий час в 1920-і роки було незалежною державою) та Архіпелаг Чагос.
Деякі з країн, що претендують на незалежність, дійсно існують (тимчасовим членом федерації є, наприклад, Чечня), інші створені швидше заради забави. Сіленд, карликова держава, створена в 1967 році на покинутій платформі в Північному морі, в шести милях від побережжя Саффолка, виставляє на змагання свою національну збірну, хоча в цьому випадку країна призначила представляти свої інтереси данському клубу "Вестб"єрг".
Якою б не була якість гри (у 2006 році фінальний матч Сапмі проти Монако завершився з рахунком 21:1), можна тільки захоплюватися подібною демонстрацією колективного оптимізму.
Якщо Республіка Соже (розташована на сході Франції біля швейцарської межі) хоче вірити в казку про свою державність, то і ви повірnt, що у неї є все необхідне для перемоги над Островом Пасхи.
Коментарі