"Тренер має вміти говорити. Правильна розмова може зробити футболіста сильнішим"

9

Можливо. Мені приємно, що результати нашої команди асоціюються і з тренерським штабом також.

Я б ще додав вплив керівництва і президента клубу. Від його правильних дій і взаємопорозуміння з тренером дуже багато чого залежить. Зокрема, в якому психологічному стані буде тренер. Є також багато інших факторів.

Я б не ділив у відсотковому відношенні, але зрозуміло, що заслуга футболістів дуже велика. Без гравців, їхньої самовіддачі і роботи досягти результатів неможливо, яким би великим не було бажання тренера чи керівництва. Головна заслуга в успіху команди належить саме футболістам.

Потрібен правильний підхід і правильне розуміння речей. Кожен спортсмен хоче мати якомога кращий контракт. Усі цього прагнуть. Ми говоримо гравцям, що потрібно працювати. Тільки цей шлях приведе футболіста у сильну команду з великою зарплатою.

Наш клуб перебуває в непростих умовах. Президент робить усе можливе, щоб ми мали хоча б цей мінімум. А якщо у гравців є амбіції грати у кращих командах і заробляти більше грошей, то показуйте результат. Ми нікому не перешкоджаємо, а навпаки сприяємо тому, щоб хлопці кудись переходили.

Я тренував тільки тут, тому мені немає з чим порівнювати. Для цього потрібно побувати в інших клубах. Але не думаю, що в "Олімпіку" важче, ніж в інших командах. Всюди є своя специфіка. Це не просто, але й не важко.

Знову відзначу важливість ролі президента. Успіх команди і моєї тренерської роботи залежить від правильно обраної тактики власника клубу. В непростих моментах, які бувають у кожній команді, він знаходить правильні слова. Він не заважає, а допомагає.

У нас немає своєї бази. Поля для тренувань ми орендуємо. Ми залежні від погодних умов. Будь-яка негода - сильний дощ, сніг - впливає на планування нашої роботи.

Нашою домашньою ареною на сьогодні є стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського. Нам там дуже подобається. Нам не доводиться на наші домашні матчі їздити в інші міста і велику кількість часу перебувати у дорозі. В цьому плані у нас немає дискомфорту.

Нам важко, коли команда повертається в Україну після зимових зборів. Проблема - немає полів. Це найважчий період для "Олімпіка". А з травня по зиму в нас все добре. Ми практично ніякого дискомфорту не відчуваємо.

Відновлення є так само важливим, як тренувальний процес. Через відсутність власної бази нам цього не вистачає. Команда прем'єр-ліги іноді має працювати у дворазовому режимі. Тренер повинен мати можливість підтягнути колектив. Для цього потрібні умови, яких у нас немає. Тому в цьому плані нам трохи важко.

Ми ставимо перед собою максимальні завдання. Я вважаю, що в роботі тренера, футболіста, президента важливий результат. Я себе не виправдовую, що в нас немає того чи нам чогось на вистачає. Я намагаюсь взагалі про це не думати. Я себе налаштовую на те, що в нас рівні умови. Стараюсь переконувати футболістів не звертати увагу на труднощі.

Попередній сезон був непростим у плані умов роботи. Але команда показувала хороший футбол. У нас були провальні матчі, але їх було мало. Ми досягли доволі високих результатів для нашої команди. Це доказ того, що можна досягати успіху, незважаючи на труднощі.

Якби мені на початку сезону сказали, що ми вийдемо в Лігу Європи, я б не повірив. Хоча президент вже тоді про це говорив, але я не звернув на це уваги. Чому? Ми будували нову команду, змінився склад, у нас багато що не виходило. Всі ці моменти говорили, що нам буде дуже важко.

Коли ми зіграли більше половини першого кола, я побачив наш потенціал і нашу силу. Тоді я почав вірити, що з такою грою ми можемо за щось поборотися. Я хвилювався після зими, коли від нас пішли п'ять футболістів. Травмувалися Володя Доронін і Темур Парцванія. Але на мій подив, хлопці настільки прониклися ідеєю, що змогли досягти результату. Це стало для мене приємною несподіванкою.

Ми спробували на смак європейський турнір. Мета - не тільки потрапити в Лігу Європи, але й заявити там про себе і показати результат. Але потрібні можливості, щоб виступати на два фронти. На команду йде велике навантаження, граємо у щільному графіку, має бути глибина складу. Там вже деталей не буває. Сам клуб має бути потужним, щоб надати тренеру і футболістам все необхідне, щоб команда потім не провалилася в яму, а вийшла на певний рівень, втримувала там свої позиції і могла розвиватися.

Для мене без різниці. Річ не в тому, звідки прийшов футболіст. Я маю розуміти його характер, налаштування на роботу і те, як він сприймає нашу співпрацю. Головне - це психологія. Якщо футболіст хоче грати, горить бажанням рости і досягати результатів, то зовсім неважливо на яких умовах він приходить. Важливі його мета і завдання.

Не завжди так. На початку своєї тренерської кар'єри я вмовив президента взяти в команду 35-річного Богдана Єсипа з "Охтирки". Він нам дуже допоміг. Богдан забивав ключові голи, грамотно міг заробити штрафний, чіплявся за м'яч. Президент надає перевагу молодим футболістам, але в цьому випадку він прислухався до мене.

Після виходу у прем'єр-лігу ми більше таких досвідчених футболістів не беремо. Гравцеві, який працював у хороших умовах, важко прийти і комфортно себе почувати в наших реаліях. Я, розуміючи це, краще візьму когось з першої ліги чи молодого хлопця, ніж футболіста, який багато всього досяг. Це не говорить про те, що я їм не довіряю чи вони погані хлопці. Просто так влаштована психологія. Якщо ти перебував у комфортних умовах, ти забезпечена людина, то заради чого тобі терпіти і викладатися? Багато грошей в нашій команді ти не заробиш. А працювати доведеться можливо і більше, ніж раніше.

Це буде важко зробити. У нас багато молодих хлопців. Є гравці, які прийшли до нас з першої ліги. Їм не вистачає досвіду. Ми вже зіграли більше половини першого кола з двома матчами Ліги Європи. За цей час я познайомився з нашими новачками. Я розумію їхній потенціал. Їм потрібно постійно працювати на своєму максимумі, щоб команда досягала результату. Інакше в нас буде провал.

У нашому чемпіонаті сьогодні є дві команди, які поза конкуренцією. Це "Шахтар" і "Динамо". Решта команд мають можливість боротися. Це плюс чи мінус рівні суперники. Хтось має трохи краще укомплектований склад. У когось гравці досвідченіші, але немає такої переваги, щоб сказати, що ця команда займе те чи інше місце. Про нас можна сказати те саме.

Цього сезону боротьба за третє місце має бути цікавою. Є три-чотири команди, які можуть позмагатися за бронзові нагороди.

У цьому велика заслуга нашого воротаря Заурі Махарадзе. Він надійно грає і в низці матчів тягнув дуже складні м'ячі. Також у команду прийшли якісні гравці, які підсилили наш захист. Тому є такий результат.

Тільки своєю роботою. Також потрібно бути активними на трансферному ринку, розуміючи, що в нас є питання по складу. Я розумію, що нам потрібні футболісти, які забиватимуть м'ячі. Без них команді буде дуже важко досягати результату.

Йому ще потрібно розвиватися, щоб піднятися на вищий рівень. У Мохи є індивідуально сильна гра. Він може обіграти один в один. Раніше він взагалі не знав, що таке захист, а грав лише на атаку. Сьогодні він захищається. Став грамотнішим у тактичному плані. Але йому все одно треба додавати у командних діях, щоб вирости у гравця високого рівня.

Про інтерес до Мохи з боку "Динамо" я нічого не знаю. "Карпати" вели переговори на рівні президентів, але вони ні до чого не прийшли.

Кожен матч складався по-різному, і в кожному матчі у "Шахтаря" були моменти, які вони не реалізували. Один поєдинок ми проводили в середині першого кола. Потім ми зустрічалися, коли "гірники" вже вирішили свої завдання.

Я не готовий сказати, що я знаю, як грати із "Шахтарем". Є моменти, які я вивчив в їхній грі і які можна перекрити. Все залежить від того, в якій фізичній і психологічній формі футболісти підійдуть до матчу.

Із "Шахтарем" важко грати. В них індивідуально сильні гравця. Вся команда має дуже злагоджено спрацювати.

З "Динамо" також дуже важко. В киян інший стиль гри - більш силовий, потужніший. З команди пішов Андрій Ярмоленко. Можливо, тепер "Динамо" робитиме ставку на командні дії.

Поставити завдання перед грою - це одне, а виконати його - це зовсім інше. Не завжди це виходить. В перші роки "Олімпіка" в прем'єр-лізі наші виступи проти "Шахтаря" не були вдалими. Ми програвали з великими рахунками, але на базі цих матчів ми зробили висновки - як потрібно і як не варто грати.

Іноді розчарування від болісних поразок дуже сильно пригнічують тренерів і футболістів. Навіть прибивають. Той, хто не знаходить у собі сили правильно проаналізувати матч і стати ще сильнішим, той стає слабшим. А той хто проводить правильний аналіз і робить висновки, той набуває досвід. Я впевнений, що кожному тренерові в майбутньому вдасться його застосувати.

Насправді, поразки дуже багато дають. Тренер аналізує, як він готував команду, що говорив, який склад виставив на гру, які давав завдання.

Тренерські помилки бувають різними. Є такі, за які я дуже сильно на себе злюся. Наприклад, до матчу я бачив стан одного футболіста і неправильно з ним поговорив. Був недостатньо суворим чи, навпаки, занадто суворим. А це вплинуло на його психологію і на його гру.

Дуже важливо, щоб тренер був об'єктивним, правильно аналізував ситуацію і вмів управляти психологією своїх підопічних. Правильна розмова може зробити футболіста сильнішим. І навпаки. Тренер має вміти говорити. А футболісти мають слухати і поважати наставника. Від його слова багато залежить. Тренер десь має підтримати гравця, а десь не помітити його помилки і допомогти йому. Футболіст і так хвилюється, а ти на емоціях можеш насварити його. Це його тільки пригнічуватиме.

Ми зіграли кілька вдалих матчів, і градус налаштування притупляється. Таке відбувається у кожній команді. Тренер має відчути цей момент, десь підвищити голос, щоб завести хлопців. Під час матчу це буде важко зробити. Тому тренер намагається знайти потрібні слова на установці. І має сказати їх так, щоб його всі почули і зрозуміли.

У матчі важливим є все. Але, на мою думку, ніяка тактика на працює, коли немає налаштування на гру. Тоді нічого не допоможе. Фундамент - це налаштування, психологія і готовність до матчу в цьому плані. Вже потім ідуть тактика, техніка і все решта.

Якщо ти налаштований, але не готовий фізично, то ти швидко втомишся і нічого не зможеш виконувати. І психологія твоя в матчі вже буде іншою. У футболі все взаємозалежне. Футболіст готовий фізично, пройшов збори, нормально працює, але щоб добре зіграти в матчі, потрібні правильна психологія і мотивація.

Футболісти мають поважати тренера як особистість і як фахівця. Поважати його слово. Але наставнику важко стати ближчим для гравця, ніж його батьки і сім'я. Це святе. Не знаю, якому тренеру вдається бути настільки близьким для всіх підопічних. Це дуже складно.

Ми можемо разом провести час. Але не скажу, що я для своїх гравців другий після Бога. Таке завдання можна ставити, але його нереально виконати.

Я відчуваю, що щось можу і в мене це виходить. Не думаю, що цьому можна навчитися. Я не працюю за шаблоном. Кожна ситуація індивідуальна, треба відчувати, які слова потрібно сказати і як вчинити. Переважно це все інтуїтивно. Так, є тренувальний процес, в якому ти готуєш гравців. Але щоб футболіст підійшов до матчу з хорошим внутрішнім станом, потрібне спілкування.

Передматчеві установки в мене короткі і пов'язані з психологією, а не з тактикою. Ми і так весь тиждень готуємося до гри і в тренувальному процесі ми обговорюємо, що ми робимо і як. Не завжди є сенс повторювати це безпосередньо перед матчем. Плюс хлопці вже хвилюються перед грою. Коли ти багато говориш, то це тільки дратує. Тому моя дуже коротка установка пов'язана з психологією, налаштуванням, ключові фрази і слова. А далі вже йде багато індивідуальної тактики, залежно від складу команди суперника.

Коли тренер і футболіст вже давно один одного знають, то вистачить погляду. Або наставник вже за першими рухами гравця може зрозуміти, в якій він сьогодні формі вийшов на поле, налаштований він чи ні.

Я б не сказав, що в мене є якісь табу. Ніхто не знає, що футболіст може тобі сказати. Чи як може скластися розмова. Іноді вони йдуть на підвищених тонах. Невідомо, як хто відреагує. Але в будь-якому випадку тренер має управляти своїми емоціями. Ти маєш розуміти, що ти робиш і що ти з цього отримаєш у підсумку. Наставник повинен бути дуже стриманим і зваженим.

Із цього приводу трапляються конфлікти. В нас вони також бувають. І доволі серйозні. Одні хлопці реагують правильно на заміну. Інші перебувають у заведеному стані. Вони вважають, що можуть допомогти команді, але не бачать себе з боку. А тренер бачить ситуацію по-іншому і приймає рішення. Гравець може рукою махнути чи ще якось відреагувати на заміну, але потім у роздягальні відбувається відповідна розмова.

Наставник у будь-якому випадку має бути авторитетом для футболіста. Як тренер повинен вміти стримувати свої емоції, так і гравець. Особливо, на людях. А в роздягальні з цього приводу в нас були непрості розмови з деякими футболістами.

Я був здивований нашим першим матчем у чемпіонаті України. На зборах ми програли все, що можна, а в першому турі обіграли "Олександрію" - 2:0. Я бачив одну команду під час підготовки до сезону. Ми працювали під навантаженнями. В кожному матчі переглядали футболістів. Це відбивалося і на психології, і на командних діях. А будь-яка поразка залишає негативний відбиток.

Розумів, що "Олександрія" підсилилася якісними гравцями. А ми вийшли і перемогли при хорошій грі. Я був цим здивований.

Наставник повинен вміти витискати з команди її максимум. У кожного він свій. Команда за всіма характеристиками має бути десятою, а тренер працює так, що вона йде на шостому місці. Це говорить про те, що в іншому клубі і в іншій ситуації він може досягти результату.

Кожен тренер має ставити перед собою максимальні цілі, навіть якщо вони здаються нереальними. Можна мріяти про те, що колись "Олімпік" за своїм рівнем не поступатиметься київському "Динамо". Можливо, в майбутньому випаде нагода очолити клуб, з яким вийде досягти результату. Про таке треба мріяти і хотіти цього.

Я дивлюся на це так. Є хлопець, яким зацікавився клуб. Футболісту ця пропозиція підійшла. Якщо гравець прийняв таке рішення, то засуджувати я його точно не буду. Це його життя і його справа. Йому там пропонують контракт із зарплатою у 6-7 разів більше, ніж тут. Хлопцеві треба забезпечувати свою сім'ю. У нього є свої життєві цілі і завдання. Також я розумію, що він ставиться до цього чисто професійно. Гравець хоче заробити і спробувати себе в іншому чемпіонаті на іншому рівні.

Для мене так.

Тоді, коли в Донецькому аеропорту почалися бої. Я був на курсах у Києві і дивився все це по телебаченню. Моя сім'я живе недалеко від аеропорту. Коли я повернувся до Донецька з курсів, то забрав сім'ю в Бердянськ. Звідти команда виїхала до Києва. Я заїхав за речами в Донецьк, і з того моменту я більше вдома не був. Виходить, що вже пройшло більше трьох років.

Хвилююся за батьків. Вони живуть у 2-3 кілометрах від аеропорта. Зараз там спокійніше, але протягом двох років він був центром усіх подій. Батько не захотів звідти їхати. Коли ми говорили з ним по телефону, то я чув звуки залпів. Мама живе в центрі Донецька в моїй квартирі. Сьогодні вони живуть своїм звичним життям.

Дуже важко в це повірити. Хочеться, щоб наступив мир і ми повернулися до українського Донецька. У нас там власна база і стадіон. Ми так і не зіграли жодного матчу прем'єр-ліги вдома після підвищення у класі. Але мені здається, що це не близьке майбутнє. Якщо у перший рік ми надіялись на повернення, то зараз я в це не вірю і навіть не мрію. Я думаю про роботу тут. Як нам зробити так, щоб команда прогресувала.

Коли ми переїхали в Київ, синові було три роки. Він вже практично не пам'ятає Донецька і стає киянином. Цього року пішов у перший клас. У тій самій школі навчається донька. Ми вже звикли жити тут.

Якщо ти програв, то засмучений. Не завжди вдається забути один настрій і увімкнути інший. Тому сім'я також відчуває твій стан. У мене не виходить не думати вдома про футбол, хоча я розумію, що так правильно. Важко зробити так, щоб сім'я і тренерська робота існували відокремлено.

Мій син займається футболом у дитячій школі. Він знає всіх гравців нашої команди і наших суперників. Він краще за мене знає чемпіонат України. Зараз діти не за роками розвинені в інформаційну плані.

У всьому є свої плюси і мінуси. Це буде дуже важко для побуту наших сімей. У Києві ми вже осіли і нам зараз непросто кудись переїхати.

Нам теж хочеться уваги з боку вболівальників і фанатів. На жаль, у нас цього дуже мало тут. Але в таких умовах ти сприймаєш це як норму. Ми не вдома. І в цій ситуації є мінуси. Наше завдання - показувати гру. Із часом у нас з'являться вболівальники.

Можливо, але не факт. Є тренери, які здатні працювати у складних умовах, але з футболістами високого рівня у них може не вийти. Всюди можна провалитися. Твоя робота залежить від великої кількості дрібниць. Будь-яка деталь може вплинути на результат. Тренер нічого не повинен пропустити.

На перше місце треба ставити результат команди. Іноді треба пожертвувати якимось особистими моментами заради вигоди всього колективу. Для цього потрібна правильна розмова. Футболіст має зрозуміти, що ним не просто дірку затикають, а довіряють відповідальну роль. Сьогодні в нас є труднощі, і саме йому довірили це непросте завдання.

Тренер має розуміти для чого ці тренування і бути впевненим, що вони принесуть користь команді. Має бути діалог. Дуже часто невдоволення гравців викликає не саме тренування, а величина навантаження, коли важко терпіти і треба працювати через "не можу". Тренер вимагає, а футболісти вже не хочуть чи втомилися. Але головне - це результат. Якщо він є, то футболісти розуміють, що наставник щось знає і його треба слухати.

Треба брати до уваги, хто як себе почуває, кому дозволяє майстерність, в кого яка психологія. Це теж впливає. Можна бути майстром пробиття пенальті, але дуже хвилюватися. А хтось не є фахівцем з 11-метрових, але має внутрішню впевненість, яка дозволить йому реалізувати свій шанс.

Не можу себе уявити без футболу.

Хочеться, щоб статус і результати були тільки кращим, ніж зараз.

У футболі немає вчора. Є тільки завтра. Тут все дуже швидко і сильно змінюється. Зараз ти на вершині слави, а через два місяці можеш стати ворогом народу. З одного боку, це погано для тренера. Ти не можеш знати, що буде завтра. Але з іншого боку, це величезна мотивація працювати і не розслаблятися.

Я б подивився на інфраструктуру, як функціонує сам клуб, як гравці відновлюються після матчів, які вправи виконують на тренуваннях. Навіть, якщо тобі дадуть відповіді на питання, доки ти сам не відчуєш, то не зрозумієш. Вважаю, що кожен сам повинен прийти до чогось.

Ім'я я не готовий назвати. Будь-який висококласний футболіст може не заграти саме в нашій команді. Гра будь-якого гравця залежить від партнерів.

Що стосується набору якостей, то футболіст має бути дисциплінованим, швидким, технічним, з футбольним інтелектом, витривалим і цілеспрямованим.

Клоппа, Сімеоне. Зараз є дуже багато сильних наставників.

Іспанець позитивніший, а португалець скандальніший. Кожен сильний по-своєму. Хотів би взяти по-трохи від кожного собі.

У мене немає такого. Після виконання завдань чи просто після перемог у мене присутнє почуття рівноваги в душі і спокою. Ти просто видихаєш з думкою, що ти це зробив. У мене немає такого, щоб стрибати від радості.