Журнал "Франс Футбол" вирішив не присуджувати цього року "Золотий м'яч" – нагороду найкращому футболісту Європи. Ініціатори вважають, що через пандемію коронавірусу не всі гравці були в рівних умовах.

Згадуємо переможців попередніх років. У 1987 році нагороду виграв Рууд Гулліт із Нідерландів.

"Мій улюблений типаж гравця - це той, що не дотримується правил і засад на полі", - сказав якось Гулліт. Гравець неймовірного універсалізму і таланту ніколи не міг спрацюватися з тренерами, які воліють жорстку манеру керування командою. Але якщо Гулліт отримував належну свободу, то разом з ним розкривалася вся команда. "Слабкі гравці повинні тягнутися до зірок", - говорив голландець, прозваний в світі Чорним Тюльпаном. А сам особисто він ніколи нікому не наслідував. Та й не могло у Гулліта бути одного ідеального кумира, тому що він грав всюди. Якщо треба, то залишався в захисті, а коли були потрібні голи, то йшов уперед і забивав. Тільки ван Бастена Гулліт вважав гравцем з іншого виміру. Адже саме тандем з видатним нападником приніс великі перемоги спочатку збірній Голландії, а потім італійському "Мілану". А Гулліта в 1987 році справедливо визнали найкращим гравцем Європи. У футбол повернулася гегемонія голландських футболістів. Фабіо Капелло не зумів виховати Гулліта під себе. Рууд залишився в історії футболістом, що нескінченно обожнює свободу і сміливо виражає особисту думку. "Золотий м'яч" Гулліт присвятив Нельсону Манделі, публічно поділившись своїми політичними переконаннями.

Батько Гулліта (емігрант з Суринаму) був учителем економіки і мав дітей не тільки в офіційному шлюбі. Факт особистий, але в долі самого футболіста теж не буде однієї єдиної любові. Точніше, буде, але особлива, невловима, зате демонстрована всьому світу. Це футбол. Знайомство з грою почалося в амстердамському районі Йордан, а продовжилося в Ауд Весті. Переїхавши на нове місце, Гулліт оселився поруч з Франком Райкардом. Хлопці здружилися не тільки на грунті футболу і музики (вони хотіли організувати свою групу), а й, на жаль, через расизм. Дивно, що на образи майбутні зірки Ораньє натикалися не тільки з боку ровесників, а й від поліцейських.

Виступаючи за команду ДВС, Гулліт привернув увагу тренера юнацької збірної Голландії. Півзахисник до того моменту змінив прізвище (він носив прізвище матері - Рууд Діл). У юнацькій збірній Гулліт познайомився з Рональдом Куманом, з яким запалюватиме в дорослій команді. Гулліт володів, по-перше, шикарною технікою, що дозволяє обігрувати півкоманди суперників перед голом, а, по-друге, фактурними даними, завдяки яким він тренувався зі старшими хлопцями.

 

Гру Гулліта за юнацьку збірну помітили в "Аяксі" - головному клубі країни. Гравця разом з батьками запросили на переговори. Але батьки Гулліта були зайняті, і футболіст в телефонній розмові запропонував представникам "Аякса" приїхати до них. Природно, в клубі пропозицію Гулліта порахували приниженням, і все спілкування закінчилося. "Вони хотіли мене, але я повинен бути їхати до них - нічого дурнішого в житті не чув", - розповідав гравець. Вчасно підметушився маленький голландський клуб "Гарлем", в якому Гулліт дебютував в 16-річному віці.

"Харлем" вилетів з Ередівізії, але не було б щастя ... У другому голландському дивізіоні Гулліт був визнаний кращим гравцем. "Гарлем" повернувся в еліту, де увірвався на четверте місце. "Аякс" принципово ігнорував прогрес футболіста, якого за 550 тисяч доларів підписав "Фейеноорд". Пристойна сума для 1982 року.

В "Фейєноорді" догравав Йохан Кройф, який відразу розгледів в Гулліті задатки великого футболіста. "Він був схожий на кота, з легкої і недбалої грацією виконував свій діапазон завдань на поле", - сказав про Гулліта Летючий Голландець. Молодий футболіст до кінця не розумів, якої величини перед ним гравець. "Ми пишаємося командою Кройфа 74-го, але ми толком нічого не знаємо у великому футболі", - Гулліт розумів, що гру необхідно міняти, але як? Разом з Кройфом вони виграли чемпіонат Голландії, в якому Рууд почав виступати на позиції півзахисника. Бо в "Гарлемі" він грав в обороні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бєланов виграв "Золотий м'яч" у найдраматичнішому матчі збірної Лобановського

З "Фейєноорда" Гулліт вперше поїхав у розташування збірної. Довгим відрядження не вийшло. Так, просто познайомитися. Тренери збірної потихеньку підводили Гулліта до складу, в якому він стане основним після 1984 року, коли його визнають найкращим футболістом країни.

ПСВ, який придбав Гулліта в 1985 році за 600 тисяч доларів, розгледів в Рууді потенціал нападника. З Гуллітом в складі ПСВ не тільки завоював золоті медалі, а й захистив їх у наступному сезоні. Рууд був лідером команди - 24 голи в перший рік, 22 - у другий. І це під шквалом негативу з боку уболівальників "Фейєноорда", які вважали Гулліта зрадником.

У 1987 році його трансфер в "Мілан" став рекордним. Президент "россонері" Сільвіо Берлусконі заплатив за голландця за 8,9 мільйонів доларів. Гулліт легко влився в нову команду, в якій грав його знайомий з "Аякса" Марко ван Бастен. І поки ван Бастен акліматизувався в Італії, Гулліт взяв на себе функції бомбардира. Найяскравіший приклад - феєричний матч проти "Наполі", в якому команда Марадони залишилася з 1:4 на табло. У голосуванні France Football у Гулліта не було конкурентів - "Золотий м'яч" дістався Чорному Тюльпану, який при врученні висловив підтримку головному борцю з апартеїдом. Італійці були в шоці, а весь світ у захопленні!

 

Але ще більше Гулліта полюбили після переможного для Голландії чемпіонату Європи 1988 року. Фінал проти збірної СРСР - це не тільки шедевр ван Бастена, але і гол "з другого поверху" у виконанні Гулліта. А потім був розкішний сезон з "Міланом", в який ще прийшов Франк Райкард. "Россонері" дійшли до фіналу Кубка європейських чемпіонів, в якому був битий румунський "Стяуа", а Гулліт, що тільки-но повернувся після травми, оформив дубль. У наступному році "Мілан" захистив трофей, але Гулліт в фіналі не заб'є, а зробить гольову передачу.

Сам про себе Гулліт завжди говорив, як про людину, якій щастить. Наприклад, травма правого коліна, яку він отримав в півфіналі Кубка європейських чемпіонів-89 проти "Реала", врятувала йому життя. 6 червня він повинен був летіти в Парамарібо на товариський матч проти збірної футболістів з Суринаму. Лікарі "россонері" заборонили це, і він залишився в Італії. Літак розбився при посадці, всі пасажири загинули. Після Гулліт зізнався, що цей епізод свого життя йому не забути вже ніколи.

Згасання кар'єри почалося з провального Кубка світу 1990 року, коли Нідерланди вибули на ранній стадії. Гулліт списав невдачі на фізичну втому після складного сезону. Насправді, півзахисник пройшов пік і поступово почав згасати. Коли "Мілан" очолив Фабіо Каппело, він узагалі не побачив в Гулліті гравця основи. Щоб довести свою спроможність, голландець перебрався в "Сампдорію", в якій забиив 15 голів і завоював Кубок Італії. Берлусконі захоче гравця назад, але "побороти" Капелло не зможе.

Перейшовши в "Челсі", Гулліт став одним з перших великих гравців, які вирушили грати в Англії. Спочатку він на поле діяв як вільний захисник, потім його статус в клубі змінився на незвичайний - граючий тренер. Гулліту ніколи не подобалося в Англії, але саме тут він, по суті, перезапустився в футболі, почавши тренерську кар'єру.

 

Керуючи командою прямо на полі, Гулліт привів її до перемоги в Кубку Англії, ставши першим тренером-легіонером, який виграв трофей. Але коли в наступному сезоні у голландця виникли розбіжності з керівництвом, ті не подивився, що "Челсі" йшов в чемпіонаті другим, і відправили Гулліта у відставку. "Я перебував у шоці 3 місяці", - розповідав Гулліт, якого звільнили близькі йому люди.

З Англії Гулліт відразу не поїхав. Його запросив "Ньюкасл", який під керівництвом Рууда прорвався у фінал Кубка Англії, схоже, улюбленого турніру голландця. Успішній ході кар'єри знову завадив конфлікт. Тепер Гулліт посварився з Аланом Ширером, в підтримку якого виступили вболівальники, і з голландцем довелося розлучитися. Гулліт повернувся на батьківщину, де невдало протягом сезону попрацював з "Фейєноордом", звідки був призначений в "Лос-Анджелес Гелаксі". Величезна для МЛС зарплата Гулліта не врятувала команду від серії поразок.

×