Тренер донецького "Шахтаря" Ігор Дуляй розповів Gazeta.ua про роботу з Паулу Фонсекою, гру "гірників" у цьому сезоні і виховання молодих футболістів.

 

Мірча Луческу багато років провів у клубі. Завжди важко розлучатися після такого. Але у всього є свій початок і кінець. Рано чи пізно, але цей момент би настав. Містер дуже багато дав "Шахтареві", а "Шахтар" - Містеру. Ми були як одна сім'я і всі працювали в інтересах клубу. Навряд чи хтось очікував, що він піде, але Луческу прийняв новий виклик. У команди зараз теж новий етап.

Вперше побачив тренера Паулу Фонсеку, коли "Шахтар" грав з його "Брагою" у Лізі Європи. Зрадів, коли прочитав, що він очолить "гірників". Португалець — молодий та амбіційний тренер. Впевнений, що керівництво обрало найкращий варіант для клубу.

Кожному тренеру, який би прийшов у "Шахтар" після Луческу, було б важко. Містер виграв з клубом багато трофеїв. Багато людей скептично сприйняли прихід Фонсеки. Але клуб прекрасно розумів, кого запрошує. Керівництво обрало тренера, який буде продовжувати розвивати той стиль, в якому команда грає протягом багатьох років. Звичайно, деякі елементи можна вдосконалити. Але у "Шахтаря" є свій стиль гри. І неважливо, який буде тренер.

 

Багато команд зараз грають проти "Шахтаря" від оборони - 10 футболістів знаходяться біля власних воріт. Практично всі наші гравці йдуть в атаку. Позаду залишаються лише двоє центральних захисників. Яка це схема? Виходить, що ми граємо 1-2-8. На початку сезону ми грали з двома нападниками, але один завжди мав опускатися нижче.

Зараз "Шахтар" не грає на контратаках. Команда діє трохи вище. Ми намагаємось більше контролювати м'яч. Слава Богу, це нам дуже добре вдається.

Ми забиваємо менше голів, але разом з тим дуже мало пропускаємо. Також не забувайте, скільки моментів команда створює у кожному матчі. Хвилюватися можна, коли їх немає. На жаль, підводить реалізація. На тренуваннях я бачу скільки Фонсека приділяє уваги роботі з нападниками. Двічі-тричі на тиждень всі гравці групи атаки залишаються після заняття і 30-40 хвилин б'ють по воротах з різних позицій. Команда працює над цим і я впевнений, що двері суперника будуть відкриватися.

 

Проти будь-якого суперника "Шахтар" грає в атакувальний футбол. Протягом багатьох років команда є однією з найкращих в Європі і найсильнішою у Східній Європі. Я говорю це не тому, що тут працюю. Так є насправді.

Важко грати проти команд, які весь час захищаються. Можливо, не всі суперники хочуть діяти проти нас від оборони, але вони змушені так робити. У нас є індивідуально сильні гравці, які можуть обіграти один в один. Також ми активно застосовуємо ротацію. Вже всі наші футболісти зрозуміли вимоги і принципи Фонсеки, тому зараз вже не так важливо, хто саме виходить на поле.

Якщо ми заб'ємо швидкий гол, то супернику потрібно відкриватися. Тоді нашим гравцям стає легше грати.

 

Комусь може здаватися, що це легкий чемпіонат, але ці люди помиляються. Хто дивиться матчі, той бачить, що чимало команд грають дуже здорово. Окрім "Шахтаря" і "Динамо", це "Зоря", "Ворскла", молодий "Дніпро". Нам було складно проти "Сталі".

Матч проти "Карпат" вийшов дуже важким. Ми програвали 0:2 після першого тайму, але вирвали перемогу з рахунком 3:2. Ця гра дуже важлива для нас у плані психології. Після двох пропущених м'ячів наші гравці самі зрозуміли свої помилки і їм не потрібно було нічого пояснювати. Вони взяли на себе відповідальність і виправили ситуацію на полі.

Такі матчі, як з "Янг Бойз", трапляються. На виїзді у нас були моменти, але ми помилилися і пропустили два голи. А серія пенальті — це лотерея. На жаль, нам не вдалося зробити те, чого від нас всі чекали. Це мінус для нас. Але добре, що команда не впала у психологічну яму після вильоту з Ліги чемпіонів. "Янг Бойз" - це вже історія. Звичайно, ми не забули про цей матч, але дивимося у майбутнє.

Ми створювали моменти у Швейцарії. Можливо, забракло удачі, щоб їх реалізувати. Але цього ніхто не пам'ятає. Всі будуть згадувати виліт від "Янг Бойз" у серії пенальті. Ми побачили над чим треба працювати, що виправити. У футболі, як і в житті, завжди можна зробити краще. Зараз ми можемо прогресувати і грати ще краще. Футболісти отримують задоволення від футболу. Я бачу це під час тренувань.

 

Якщо футболісти сміються і жартують, це не означає, що у нас легкі тренування і всі працюють упівсили. У Фонсеки такий принцип — як ми тренуваємося, так ми і граємо. І навпаки.

"Шахтар" завжди хоче перемагати. Для нас це норма. Звичайно, ми не завжди будемо вигравати, але команда робитиме все для цього. Треба зберігати спокій і працювати. Результат все покаже.

Новому тренеру потрібна була людина, яка розуміє місцевий менталітет, знає український футбол та гравців. Тому клуб запросив мене допомогти Фонсеці. Я даю інформацію, яка може допомогти клубу.

Я — солдат. Роблю все, що мені каже наставник. Я — молодий тренер, який тільки починає свій шлях. Я дуже добре знаю, що вмію і ще краще знаю, чого не вмію. Але завжди скажу наставнику свою думку. Містер знає, що робить. Він впевнений у своїх ідеях. І у нього все виходить.

 

Фонсека — дуже вихована, інтелігентна, добра людина і супер фахівець. Я відчув це при першій нашій зустрічі. Дуже сильно поважаю його за те, що він працює в інтересах клубу. Це важливо.

Є дві групи людей. Одні добиваються авторитету через крик. Інші заробляють його своєю роботою. Іноді можна підвищити голос, але потрібно це робити у правильний момент. Фонсека належить до других.

Дуже важливо, щоб тренер не ділив гравців і до всіх ставився однаково. Футболісти це відчувають і знають: "якщо я добре працюватиму, то у мене з'явиться шанс грати". Всі наші гравці зрозуміли, що лише через свою роботу можуть виходити на поле.

У Фонсеки не грають імена. Він сам був футболістом і розуміє, що не треба розказувати гравцям казки. Мовляв, як ти добре тренуєшся. Але потім ніколи не граєш.

Складно, щоб всі гравці мали ігрову практику, але кожен отримає свій шанс. Це точно. Ніколи і ні в якому клубі не буде так, що всі задоволені. Але з іншого боку дуже добре, що всі футболісти хочуть грати.

 

Я дуже радий, що між мною та футболістами є велика повага. Ми можемо пожартувати і жартуємо. Але ні я, ні гравці не переходимо межу професіоналізму, не дивлячись на те, що з багатьма я товаришую. У команді є Даріо Срна, В'ячеслав Шевчук, Василь Кобін, Олександр Кучер, Андрій П'ятов, Тарас Степаненко та Сергій Кривцов з якими я ще грав. Але всі чудово знають межу дозволеного. Це питання ми навіть не обговорювали. У нас не було розмови: "Слухай, я тепер тренер, а ти футболіст". Ми самі все зрозуміли.

Молодих футболістів потрібно виховувати і підказувати їм. З гравцями першої команди простіше працювати. Це вже сформовані виконавці, які були на провідних ролях у своїх командах. Вони знають, куди потрапили і за який клуб грають.

Людина має бути амбіційною. Це нормально. Але якщо вона думає, що краща за інших, то вона вже програла.

Є люди, які нормально сприймають критику і виправляють свої помилки. Фонсека якраз з таких. Паулу можна сказати про помилки і він приймає критику. Я один із наймолодших тренерів у штабі, але Містер мене вислухає. Як і інших своїх помічників. У нас всіх одна мета — зробити нашу команду успішною.

Фонсека та його асистенти не приїхали сюди відпочивати. Вони розуміють, який це виклик працювати у "Шахтарі". Такий клуб запрошує тільки один раз.

 

Одного разу в Ахметова запитали, яким він бачить "Шахтар" у майбутньому. Я запам'ятав його відповідь: "Чоловік весь час дивився на зірки. Одного разу він впав в яму. Поряд проходила бабуся. Вона запитала у чоловіка, що він робить у ямі. "Дивлюся на зірки, щоб побачити своє майбутнє", - відповів той. "Ти хотів дізнатися майбутнє, а не вгледів яму перед собою", - сказала бабуся".

Я сказав Фонсеці, що я студент, братиму від нього все найкраще і допомагатиму йому та клубу. А одного дня амбіції самі з'являться.

Я спілкуюся з тренерами англійською мовою. Гравці футбольні терміни розуміють португальською. У плані комунікацій у нас взагалі немає жодних проблем. Футболісти вже знають вимоги і принципи Фонсеки, тому багато говорити на тренуваннях вже не треба.

Тренери і гравці швидко звикли один до одного, бо йшли одне одному назустріч. Всіх об'єднала одна мета.

У "Шахтарі" знаходяться практично всі найкращі футболісти, які є в Україні. На кожну позицію у нас є мінімум два гравця. В такій ситуації не було сенсу підписувати нових виконавців. Що стосується наступного трансферного вікна, то рішення прийматимуть головний тренер і керівництво клубу. Вони найкраще знають, що потрібно "Шахтареві". Але зараз ми зосереджені на матчах. Хочемо успішно завершити осінню частину чемпіонату.

 

Слідкуємо за нашими орендованими гравцями. Особливо тими, які виступають у чемпіонаті України, адже вони поряд. Всі бачили, як луганська "Зоря" грала у Лізі Європи проти "Манчестер Юнайтед". У цьому є велика заслуга наставника Юрія Вернидуба і наших гравців, які своєю якістю підняли рівень клубу. Звичайно, разом з тренером.

Це не комплімент Вернидубу, а факт. Йому набагато простіше працювати, коли є якісні гравці. Якби їх забрати у "Зорі", то команда грала б зовсім по-іншому. З усією повагою, кажу так як є.

Літні збори з нами проходили багато молодих гравців - Соболь, Петряк та інші. Вони побачили наші принципи гри, потім пішли в оренду і продовжили працювати.

Чи мають орендовані футболісти грати проти своєї команди? Неважливо що і як ви зробили. Люди завжди критикуватимуть. Дозволите грати орендованим — запитають чому дозволили. Забороните — теж будуть незадоволені таким рішенням. Така моя відповідь. Можна виділити її жирним.

Слідкую за результатами своїх колишніх команд і тренерів.

 

Наш президент, футболісти, працівники клубу, наші вболівальники є героями для мене. Інші давно б зникли, якби опинилися у такій ситуації. Так, "Зоря" та "Олімпік" - молодці. Але подивіться на наші результати і умови роботи. Хай хто, що хоче, те і говорить. Тільки ми знаємо, як нам. Багато хто думав, що "Шахтаря" не стане. Але клуб живий. Настане день, коли все заспокоїться і все буде добре. Я вірю в це.

Так, є багато труднощів, але ми не маємо права скаржитися, коли така ситуація в країні. Президент старається створити нам найкращі умови для роботи.

Я приїхав у "Шахтар" із Сербії. Даріо Срна — із Хорватії. Всі знають, які проблеми були у наших країн. Коли серби чи хорвати приходять на стадіон, то на 90 хвилин забувають про свої проблеми і отримують задоволення. Скільки разів ми в Сербії прокидалися о 2 чи 3 годині ранку, щоб подивитися матчі Новака Джоковича.

Я радію успіхам кожного сербського спортсмена чи команди. Так само і в Україні. Хочу, щоб всі українські команди добре виступали в єврокубках. Я спортсмен і знаю, як вони тренуються. Якщо всі будемо так думати, то все буде добре.

Політика не повина лізти у спорт. Інакше починаються проблеми. Мене навчали, що футбол має об'єднувати людей, а не розділяти. Спорт має бути чистим і без бруду.

 

Фанати мають знати, як живе і тренується команда. Як вони про це дізнаються, якщо ми будемо закриватися від журналістів? Тоді у людей може скластися враження, що достатньо одягнути футболку, вийти на поле і ось ти вже маєш машину, квартиру і розкішне життя.

Подивіться скільки дітей приходить на матчі "Шахтаря". Вони мріють стати футболістами у майбутньому. Тому наші гравці мають подавати їм приклад, бути вихованими і культурними. Дивлячись на них, діти мають думати: "Хочу грати у футбол, як він чи хочу виступати за цю команду, як він". Вони не повинні думати: "Хочу таку машину чи зачіску, як у цього гравця".

Клуб та тренери мають виховувати молодих футболістів. У "Партизані" не допускали до тренувань, якщо отримав погані оцінки у школі. Навіть якщо ти був найкращим гравцем. Чи не дай Бог вилаявся або підняв на когось руку на тренуванні - збирай речі і до побачення. Так має бути.

Ми, спортсмени, представляємо себе і клуб не тільки на полі під час матчу. Ми є обличчям команди всюди — на вулиці, на відпочинку, в горах, на морі. Мене так вчили.

 

Жодного разу у Києві не виникало ніяких проблем. Впізнають багато людей із Донецька. Приємно, коли просять про автограф чи фото. Я завершив кар'єру 2,5 роки тому, а пішов із "Шахтаря" 6 років тому. Я щасливий, що люди досі мене пам'ятають. Значить, я щось зробив для клубу. Зараз у мене відчуття, ніби я повернувся додому. Це важко передати словами, але по спині біжать мурашки.

Зараз у збірній України грають захисники і півзахисники "Шахтаря". На полі помітна їх зіграність. Також Андрій Шевченко використовує принципи за якими працює Фонсека. Видно, що збірна вже грає по-іншому. Також я побачив, що команда дотримується ігрової дисципліни.

У Шевченка дуже мало часу. Він може працювати з командою не більше 10 днів. Якщо збірна продовжить так грати, то має всі шанси вийти на Кубок світу. Група у вас дуже сильна, але я вірю і вболіваю за Україну. У мене для цього є багато причин. Головна з них - за національну команду виступає дуже багато гравців "Шахтаря".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Про футбол з Ахметовим можна говорити годинами"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арсен Венгер - це людина, яка ніколи не думає про один матч - Едуардо

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо команда програє, то всю провину я беру на себе - як "Шахтар" презентував Паулу Фонсеку

×