Федерер розповів про своє життя поза тенісом

Третя ракетка світу Роджер Федерер розповів про власне життя поза тенісного Тура.

Про життя у Швейцарії

"Думаю, що навіть якщо б я не був швейцарцем, я б вибрав цю країну для життя. Найбільша відмінність, яке особисто я помічаю, - це повітря. Тут я можу відкрити вікно або вийти на вулицю і вдихнути на повні груди. Під час сезону мені є з чим порівнювати, ми граємо в великих містах, великих мегаполісах, Нью-Йорку, Шанхаї ... Також тут вміщується стільки всього, є гори і сніг, є великі міста, маленькі, озера, ліси і так далі. Кожне місце, куди я приїжджаю, виглядає для мене як намальована листівка. Все дуже барвисто. Тут я відчуваю, що ми безпеки. І ще один фактор - це люди. Ми з сім'єю відчуваємо себе тут дуже комфортно, ми можемо усамітнитися, але навіть в людних місцях нас не переслідують. Швейцарці не люблять нав'язуватися ".

 

Про спілкуванні в місті:

"Звичайно, є такі ситуації, коли ти в центрі уваги. У Цюріху мені кілька років влаштовували просто фантастичний прийом після перемоги в Австралії. Є спонсорські заходи. Але в інших ситуаціях, як правило, на мене практично не звертають увагу, тобто, постійно на мене не дивляться. Випадки бувають різні. Наприклад, якщо вранці потрібно поїхати в місто, щоб купити дітям на сніданок свіжі круасани, то в черзі мене ніхто не буде діставати. Так, можуть привітатися, сказати, що раді мене бачити, я часто відчуваю, що люди щчастливі . Є моменти, коли людина зі мною заговорює в якийсь повсякденній ситуації і я бачу, що він поняття не має хто я. Я б сказав, що мені подобається. Є й інші ситуації, коли люди, яких я бачу вперше в житті і поняття не маю, хто вони такі, дивляться і говорять зі мною так, як ніби ми знайомі дуже давно. Можливо, вони бачили багато моїх матчів і так далі, Але для мене це все одно дивно. Говорили мені коли- небудь неприємні речі? Якихось поганих моментів було вкрай, вкрай мало, практично ніякого негативу, принаймі в обличчя мені це ніхто не висловлював ".

Про улюблені заняттях вдома:

"Зрозуміло, що більша частина нашого часу продиктована потребами дітей. Припустимо, я можу постаратися поспати довше або відпочити побільше, але тоді це загальний для нас" день байдикування ". Так, ми просто залишаємося вдома і відпочиваємо. Взагалі, ми дуже спонтанні хлопці. З тенісом зовсім інша історія, в тебе все розплановано, ти чітко знаєш, де і коли потрібно бути. Тут же ми в будь-який момент можемо зірватися і піти куди-небудь, в парк або до друзів, просто тому, що нам так хочеться. Є якісь традиційні речі або щось, що ми намагаємося здійснити, коли я вдома. Наприклад, у нас був спільна вечеря з прийомною сім'єю, у якій я жив під час тренувань в Екубленсе, або ж моя сім'я і родина моєї сестри збираються разом з нашими батьками, мама готує домашню їжу і ми спілкуємося. я б сказав, що це і є моя реальне життя, а то, що відбувається в тенісному турі, я все-таки сприймаю як якийсь фантастичний сюжет ".

Про будні з чотирма дітьми:

"Діти - це зовсім інший світ, від них ніколи не знаєш чого очікувати, у них що на умі, те й на язиці. Я можу приїхати додому після важкого матчу і вони запитають, мовляв, ну як, виграв? І я з таким гордим видом кажу, що виграв, а вони мені відповідають, окей, пішли збирати конструктор. і ми йдемо збирати конструктор, на цьому все. Дівчата ставляться дуже чуйно, але вони мене і критикують. Якщо я програю, вони завжди цікавляться, як я себе почуваю . Але також вони спокійно можуть сказати, , невже він сильніший за тебе? наступного разу ти повинен перемогти. Що ми любимо робити найбільше? Напевно, через мої постійних поїздок з дому, я полюбив довгі дороги, коли можна сидіти біля вікна і дивитися на світ. Ми так робили разом з дочками, сідали в трамвай або автобус і каталися. Це було дуже мило. Дівчатка були такими зворушливими, я б хотів, щоб у мене були ще дочки. Але народилися хлопчики, і це теж здорово. Всім дітям дуже подобається ходити на пікніки. Їх улюблене блюдо - це хліб, обсмажений на багатті. Під час одного з таких пікнінів незнайомець, який проходив повз, вирішив над нами пожартувати, сказавши, що в цьому місці не можна палити багаття. Я думав, що сезон вже відкритий і сказав, що ми підемо. Потрібно було бачити його реакцію, коли він мене впізнав і сказав, що це був такий розіграш ".

Якби можна було прожити день, як інша людина:

"Я б вибрав звичайну життя. І не один день, мені було б цікаво пожити так тиждень. Часом до мене приходять такі думки, мовляв, а якою могла б бути моє нормальне життя? Наприклад, коли у людини робота закінчується в певний час. Якщо він один, то йде з друзями в бар що-небудь випити. А якщо у нього є сім'я, то приходить додому і все разом сідають за стіл. Я не кажу, що ці люди в захваті від своєї роботи або вона їх надзвичайно надихає, але мені було б цікаво. У тенісі ти живеш ніби в іншій реальності, ти в своєму світі, де все відбувається за своїми правилами. Не те, щоб ти в замкнутому стані, але ти не можеш до кінця бути собою. Якщо поруч є близькі люди, то це дуже допомагає, ти зберігаєш почуття реальності і не сходиш з розуму. Я знаю, що коли виходжу з машини, то професійний спортсмен залишається там, а тут вже не місце для моєї популярності і я не виглядаю, як відома людина ".

 

Якою буде моє життя через 10 років:

"Не знаю, це хороше запитання. Особисто я буду займатися чимось цікавим для себе, що буде робити мене щасливою. Скільки буде дітям? ... Дівчаткам буде 20, а хлопчикам - 15. Це зовсім інше життя, якщо порівнювати з сьогоднішнім вдень. Діти будуть значною мірою визначать, де буду я в цей час. Сподіваюся, що мій фонд на той час розростеться ще більше і в мене залишиться якась зв'язок з тенісом. За 10 років можна стільки всього зробити. я б хотів прожити ці 10 років".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світоліна вийшла до другого раунду US Open

×