Олег Дулуб – білоруський тренер. Працював з одеським "Чорноморцем" та львівськими "Карпатами". Нині – футбольний експерт на білоруському ТБ.

Якщо ви працювали в Україні, логічно припустити, що стежите за нашим футболом?

- Так. Особливо після роботи в українських клубах. Не думав, що мене це так захопить. Доволі ретельно "підсів" на український футбол.

Тримаю руку на пульсі всього, що відбувається у вас. Поза моєю увагою не залишаються навіть матчі українських команд у єврокубках, матчі "Динамо" - "Шахтар". Звичайно, спостерігаю за "Карпатами". Бачив декілька матчів одеського "Чорноморця" у першій лізі.

Складно було працювати в Одесі та Львові враховуючи значення футбольних команд для цих міст та регіонів, які вони представляють?

- Ні. Отримував задоволення. Можливо, важко було спочатку, коли пізнавав український чемпіонат з середини. Я був новачком в українському футболі, все потрібно було робити по ходу.

Завжди з вдячністю пригадую вболівальників обох клубів. Вони завжди давали мені сили.

Після поразки в останньому матчі першого кола в "Карпатах" йшов містом без настрою .Наче і гра налагоджувалася, але очок здобували все одно мало. Фанати клубу побачили мене на вулиці та висловили підтримку. Такі речі надихають. Те саме було в Одесі: постійно в місті пізнавали, підтримували та бажали успіху.

Як оціните рівень сьогоднішнього чемпіонату України?

- Зазвичай говорять про чемпіонат України 7-10 річної давнини, коли рівень та розвиток футболу був дійсно високим. Економіка країни давала можливість витрачати на футбол великі гроші. Але і зараз рівень хороший.

З того, що я бачив, працюючи у 2016-2017 році в Україні, то рівень УПЛ залишався доволі пристойним. Українських футболістів завжди відрізняла повна самовіддача у кожному матчі та гарна фізична підготовка. За прикладами ходити далеко не потрібно. Я дивився матчі першої ліги України. Відстань між першим та сьомим місцем всього 3-4 очки. Рівень цих команд мало чим поступається середнякам УПЛ.

 

Чемпіонати України і Білорусі – якою буде ваша порівняльна характеристика?

- Чемпіонат України сильніший. В УПЛ вищі швидкості, якісніші легіонери. Іноземці "Шахтаря" - це незрівнянний рівень із легіонерами, які грають в Білорусі. Аналогічно - в київському "Динамо".

Потенціал в країн різний. За населенням Україна переважає Білорусь в чотири рази, ваша країна завжди мала хорошу футбольну базу, живлення гравцями через нижчі ліги. Київське "Динамо" визначало обличчя футболу всього Радянського Союзу, спираючись на молодих українських гравців.

Різниця також полягає в тому, що в Україні футбол приватний. Власники клубів самі вкладають гроші у свої команди. Вони зацікавленні в розвитку. В Білорусі футбол більше державний. Тому моделі абсолютно різні. Мені ближче українські клуби. Коли є власник, перед яким відповідає за результат, то так легше працювати.

Суттєвий фактор для розвитку футболу в Україні – це Євро-2012. Були збудовані арени, це дало поштовх розвиток футболу в Україні. В Білорусі турніру такого рівня не було і не передбачається.

Тренерську ліцензію ви отримували в Швейцарії. Наскільки досвід закордонної футбольної науки розширює погляд на футбол?

- Це дуже допомагає в роботі та дає можливість отримати нові знання. Останні західні нововведення в теорії футболу, вони суттєво переважать пострадянський простір. На Заході спорт вже став бізнесом, що призвело до поштовху розвитку теорії спорту, зокрема - футболу.

Зараз читаю лекцію на отримання тренерських категорій. В січні приїздив Володимир Платонов, один із головних теоретиків спорту на пострадянському просторі. Він сказав, що всі теорії спорту СРСР на 50 відсотків застаріли, на 25 відсотків вже помилкові. Для того, щоб рухатися вперед, потрібно переймати сучасний успішний досвід. Футбол не стоїть на місці, а постійно рухається вперед.

Всі нові методики потрібно адаптувати до місцевих реалій. Тоді це буде простіше використати практично. Досвід стажувань та сучасна література англійською мене в цьому переконує.

 

Яке значення для футболу мав Валерій Лобановський?

- Коли мені потрапили методологічні розробки Валерія Лобановського, був просто вражений тим, наскільки вони випередили свій час. Навіть зараз в основі тренувального процесу лежать методології Валерія Васильовича. Його моделі гри адаптували під можливості сучасного футболу. Щоправда, вони далеко не сповна використовуються.

Погляд Лобановського на футбол -це якісний прорив. Це єдиний тренер, який досяг найбільшого успіху на міжнародній арені серед інших радянців. Виховав трьох володарів "Золотого м'яча". Це говорить, що методики, які застосовувалися Лобановським, були правильними та передовими. Їх тепер варто переосмислити.

У "Карпатах" та "Чорноморці" ви використовували схему в три центральні захисники, яка в той час була популярна в Європі. Наскільки вона може бути ефективною у сучасному футболі?

- Вперше використав її майже випадково. "Карпати" мали грати проти "Шахтаря". І в нас через дискваліфікацію пропускав гру центральний оборонець Андрій Нестеров. Залишився тільки один захисник - Іван Лобай.

Аналізуючи гру "гірників" проти БАТЕ в Лізі чемпіонів , дійшов висновку: побудова гри в чотири захисники проти "Шахтаря" виглядає не дуже ефективно, коли гравці поступаються у класі. Виникла ідея кількісно наситити середину поля. Вийшло три центральні захисники та по одному гравцю на флангах за двох опорних.

У нас було два тижні на побудову цієї моделі, бо мали пузу на матчі збірних. Перемогли у товариському матчі "Віслу" 4:0 та зрозуміли ефектність цієї побудови гри. Вони "лягла" для команди. Гравці швидко її зрозуміли."Шахтарю" поступилися – 1:2, але зіграли добре.

За основу на зимових зборах награвали схему у чотири захисники, але навесні знову повернувся до трьох, бо був потрібен результат.

В Одесі по потенціалу команди зрозумів, що потрібно також використовувати цю схему. У мене було три центральні захисники. Ця схема дозволяла мінімізувати недоліки гри, особливо в обороні. Новачки команди приїхали розібрані, тому потрібно нівелювати тактично їх слабкі сторони.

Коли я почав вдаватися в нюанси, зрозумів, що це одна із систем, яка дозволяє перекривати центр поля завдяки трьом центральним захисникам та двом опорникам. Виходить п'ять гравців в середині поля.

Ви фактично відкрили для дорослого футболу Миколу Матвієнка. Як виник варіант запрошення цього гравця до "Карпат"?

- Абсолютно випадково. Пішли із команди Володимир Костевич та Василь Кравець. Потрібен був лівий захисник. Шукали всі збори. За два дні до їх закінчення нам агенти запропонували варіант із Матвієнком. Він тоді був в молодіжній команді "Шахтаря" центральним захисником. Я запитав, чи це швидкий гравець? Мені відповідали, що так. Шульга, молодий, а далі ми навчимо. Так він опинився в "Карпатах".

Перший матч у Матвієнка вийшов доволі слабким. Грали в Одесі проти "Чорноморця". Він у нас з'явився тільки за день чи два до матчу. Не було жодної зіграності.
Наступна гра вже була для Матвієнка була вже топова. Проти "Олександрії" зробив гольову передачу. Президент клубу Петро Димінський відразу сказав, що потрібно викупити контракт цього футболіста.

Очікували, що Андрій Шевченко викличе його у збірну України так швидко?

- Мені сподобалася реакція Шевченка. Після трьох-чотирьох матчів у Карпатах він звернув увагу на Матвієнка. Я був радий за гравця, але сподівався, що його "відчеплять", бо у нас була важлива гра проти "Олімпіка. Коли стало відомо, що він їде в Хорватію, то я був впевнений, що в найкращому разі зіграє 10-15 хвилин. А Микола вийшов та став найкращим гравцем матчу .

Ми той поєдинок дивилися командою. Мені сподобалася, що Матвієнко абсолютно спокійно зіграв, навіть десь зухвало попри рівень суперника, майбутнього віце-чемпіона світу. Далі вже його кар'єра пішла в гору. Це особиста заслуга гравця.

 

В "Шахтарі" Матвієнко грав на позиції правого, лівого та лівого центрального оборонця. Яка позиція для нього оптимальна?

- Крайній захисник. У Миколи хороша швідкість, подача, флангова передача, якісне читання ситуації, удар здалеку. Коли виходить у центрі захисту - він приймає м'яч та відразу його віддає. Плюс є проблеми з позиційною грою. Матвієнко потребує наявності досвідченого захисника, який буде грати під ним та страхуватиме.

Мені завжди пригадуються матч проти "Зірки", коли Матвієнко забив вирішальний . Той гол був його заслугою на 100 відсотків. Взяв м'яч, пройшов метрів 40, обігравшись в стінку із Гладким та реалізував вихід на ворота суперника. Це був топгол. Особливо для центрального захисника.

Матвієнко зараз основний гравець збірної України та "Шахтаря". Чи є у нього потенціал розвиватися та прогресувати далі?

- Так. Микола схоплює дуже швидко. Потенціал його ще далеко не вичерпаний, може досягти більшого.

Взимку ходили розмови про інтерес до Матвієнка з боку лондонського "Арсенала". Наскільки це був би хороший варіант для гравця?

- Для нього це був би гарний виклик. Каноніри" вміють відкривати молодих гравців та працювати із ними.Так ще з часів роботи Арсена Венгера повелося.

 

Юрій Вернидуб поїхав до Білорусі з амбіціями стати чемпіоном. Старт його роботи важко назвати успішним . Гра першим номером в солігорському "Шахтарі" - наскільки це велика проблема для українського тренера?

- В Білорусі дуже добре ставляться до легіонерів. Зокрема, Вернидуба. Був навесні відтинок, коли Юрій Миколайович спробував тактичну побудову 4-2-3-1 з ромбом в середині поля, схожу до моделі гри, яку використовує Віктор Скрипник в "Зорі". Але у Вернидуба не було тих виконавців, які потрібні для такої системи. Крім того, потрібно час на адаптацію футболістів до цієї моделі. Після програшу в матчі за суперкубок та невдач на старті сезону "Шахтар" повернувся до схеми 1-4- 3- 2- 1. Декілька легіонерів сіли на лавку запасних. Почали більше грати місцеві.

Щодо позиційної атаки, то це проблема не тільки Солігорська, а всіх наших грандів - мінського "Динамо", БАТЕ, меншою мірою – "Динамо", Брест.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наступні три гри стануть для Вернидуба вирішальними. Не буде результату – у нього виникнуть проблеми"

Як оціните роботу Олександра Хацкевича в київському "Динамо"?

- Для "Динамо" не існує іншого варіанту, як перемога в чемпіонаті та вдалий виступ в єврокубках. Кожному тренеру в Києві працювати важко.

Можливо, час для Хацкевича був не найкращим. "Шахтар" в ці роки був на висоті. Марлос, Тайсон – таких легіонерів в "Динамо" немає.
Хацкевичу нічого не залишалося, як розвивати молодих українських гравців. Він також зміг виграти суперкубок України перемігши "Шахтар". В очних зустрічах динамівці завжди нав'язували боротьбу донеччанам. На дистанції якраз кадрового потенціалу киянам не вистачало.

 

Зміна Паулу Фонсеки на Луїша Каштру пішла "Шахтарю" на користь?

- Каштру не почав нічого ламати після роботи попередника. Навіщо щось змінювати, якщо воно приносить результат? Потрібні мінімальні налаштування. Тому він зробив все правильно, виходячи із того, який результат зараз є в "Шахтарі". Вік для тренера не має особливого значення. З роками тренер стає тільки кращим.

В Білорусі не так багато молодих перспективних гравців. В чому проблема?

- Вона доволі глибока. Зараз підіймається покоління 1997-1999 років народження. Людей, які народилися після розпаду СРСР – це одні з найважчих років. В цей час були втрачені всі методики підготовки гравців, бо багато тренерів просто йшли із професії. У підготовці футболістів ми відстаємо від західних країн дуже серйозно.

Олександр Глєб, Сергій Корніленко, Тимофій Калачов – це покоління, яке застало ще Радянський Союз. Вони було виховано в іншій системі. Зараз в Білорусі вже з'являються нові гравці. Можна кількох відзначити. Дмитро Пострелов з "Шахтаря", Роман Юзепчук, який грає за "Динамо", Брест - гравці швидкісні, якісні, креативні. Вони мають шанс вирости в сильних футболістів.

Віктор Гончаренко, Леонід Кучук, Олег Кононов. В чому сила білоруської школи тренерів?

- Всі схильні до аналітичної роботи, аналітичного мислення. Вони хотіли більшого, почали дізнаватися про нові методи роботи. Навчити цього не можна, тільки навчитися.
Менталітет білорусів поміркований. Поки щось зробити вони 10 разів подумають. Можливо, в цьому також причина.

Олександр Нойок був одним із найбільших талантів академії "Шахтаря". В Україні він не особливо мав шансів, що розкритися, а у Білорусі показав себе добре. Який його потенціал?

- Нойок –це кваліфікований, якісний футболіст. Хороша передача, плюс удар здалеку. Його поєднання із Артемом Мілевським дуже сильно йде на користь "Динамо", Брест.
В Нойока у Білорусі теж був непростий шлях. Не все виходило в мінському "Динамо". Зірковий час пройшов саме в Бресті. Але тут потрібно взяти до уваги гравців, які його оточували. В Брест вони були сильніші. Зараз це ключовий гравець команди.

В Україні зараз цікаве покоління гравців. Команда вийшла на Євро. Заслуга Андрія Шевченка-тренера – яка?

- Дуже велика. Завжди від тренера збірної вимагають результат. Свого часу Шевченко не побоявся викликати та поставити Матвієнка, який фактично був гравцем молодіжної команди "Шахтаря" та декілька матчів. зіграв за "Карпати". Це молодий гравець. Потрібно розуміти, що у будь-який момент у нього може бути спад. Довірити такому гравцеві місце проти хорватів дорого коштує, це надихає молодих.
.
Інший момент - формування тренерського штабу. Тому що із командою працює не один тренер, а різні, за яких несе відповідальність головний. Важливо сформулювати тренерську роботу під своє бачення футболу. Запрошення італійських тактиків дає свої плоди. Бо збірна України класно обороняється та виходить в атаку.

 

Які у вас плани на майбутнє?

- Хотілося отримати контракт на півтора- два роки. Щоб була можливість розвивати команду, а не виконувати короткострокові завдання, як раніше. Оцінка твоєї справи буде не відразу.

Якщо будуть пропозиції з України?

- Це пріоритет. Пішов би знову в команду, яка, можливо, бореться за виживання, але, повторюсь, це має бути контракт на тривалий термін, щоб можна було щось побудувати. Чемпіонат дуже цікавий з усіх сторін. І народ в Україні дуже хороший.

×