понеділок, 02 квітня 2012 10:59

Ти ба - наука, а українською

  Микола Левченко не раз обіцяв своїм коштом видати будь-який технічний словник української мови, якби тільки хтось йому його уклав і приніс... ФОТО: ostro.org
Микола Левченко не раз обіцяв своїм коштом видати будь-який технічний словник української мови, якби тільки хтось йому його уклав і приніс... ФОТО: ostro.org

Позаминулого літа сидів я на прес-конференції "нової зірки Партії Регіонів" – Миколи Левченка. Тодішній молодий секретар Донецької міськради нерідко наголошував, що принципово говорить лише російською, запевняючи, що українська чудова для лірики та розваг, але вже для науки — не годиться ніяк, бо не містить і близько потрібної для будь-якої технічної галузі термінології. Щоб усі вірили, що Донбас порожняка не ганяє, політик щоразу обіцяв своїм коштом видати будь-який технічний словник української мови, якби тільки хтось йому його уклав і приніс — слід розуміти, якби лиш таке було в природі.

Для нас, смертних, зірки та планети — щось мало не вічне. Але приклад Миколи Левченка показав, що навіть зірочка влади донецьких — це не завжди надовго. Зоря Миколи Левченка найяскравіше зблиснула, коли він зненацька постав головним героєм стрічки німця Пройса "Ще один "Челсі". Історія з Донецька". По тому кар'єра героя, принаймні прилюдна, пішла на спад.

Так собі думаю, можна дати людині нагоду показатися народові ще з доброї сторони. Якби хтось взяв та й тицьнув зірці небосхилу якийсь із українських словників майже сторічної давнини: словник технічної термінології електротехніка (1927); технічної термінології загальні словники (1926 і 1928); біологічної термінології (1931); транспортної термінології (1932), анатомічний, військовий... Є навіть, як зумисне для такої пригоди, спеціалізовані словники російсько-українські: фізичний, хімічний, природознавчий тощо.


Були цілком наукові і при тому питомо українські відповідники: сектор – витинок, медіана – досередня, центрифуга – відсердниця, дискримінант – виріжник, координата – созначник, буфер – відпружник.

Пооравши старі довідники, можна з'ясувати, що наші прадіди казали не "робочий стіл", а "стільниця", не "передова стаття", а "передовиця", і не тільки. Так само берегову лінію називали бережицею, бічну поверхню чого-небудь – бічницею. Але вернімося до технарства. Пане Левченку, біфіляр був двонитником, дисперсія – світлорозсівом, лейкоцити – білокрівцями, рефлектометр – заломоміром, фільтр – цідилом, підшипник – вольницею, кабельний завод – жільникарнею (від жільника, що означало "кабель"), слово "циліндр" мало аж кілька відповідників: вал, валець, вібло, кряж. Щоб залишатися спокійним, пане депутат, знайте - з грецької воно перекладається саме як "валик".

Крім того, були цілком наукові і при тому питомо українські відповідники таких слів: дискримінант – виріжник, координата – созначник, сектор – витинок, сегмент – утинок, медіана – досередня, бісектриса – середкутня, діагональ – перекутня, рефлектор – відбивач, центрифуга – відсердниця, буфер – відпружник, піраміда – гостриця або рогівниця, призма – граностовп, радіус-вектор – проводень, майстерня або цех – робітня, басейн – водозбір, телескоп – далекогляд, вертикальний/горизонтальний – доземний/поземний, монохорд – однострун, штепсель – притиска, комплект – добір, а юридичний термін відчуження – від "отчуждение" – вивласнення.

То хто береться з'їздити до Колі? Корисним виданням українську книгозбірню це в підсумку хтозна чи збагатить, але ж виставляти на гора ПіаР-балаболів – чим не свята справа?

Зараз ви читаєте новину «Ти ба - наука, а українською». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі