Фото: dnews.dn.ua

До війни Максим Лисенко кожні вихідні їздив з рідного Покровська (до перейменування - Красноармійськ) на футбольні матчі в Донецьк і в інші міста країни, щоб підтримати улюблений "Шахтар". На стадіоні "Донбас Арена" він завжди був в 111 секторі. Там знаходився сектор ультрас - найактивніша й ідейна група підтримки футбольної команди. Фотографії з тих часів у Максима, в основному, із закритим обличчям. Адже ті, хто відвідував фанатський сектор, мав унікальну можливість опинитися в базі даних міліції, а це загрожувало відрахуванням з ВНЗ або звільненням з роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли про бренд вуличного одягу, що змінює стереотипи про людей з Донбасу

З початком бойових дій футбол відійшов на другий план - Максим почав приділяти час волонтерській допомозі: разом з однодумцями, хлопцями з ультрас, збирав кошти на покупку спорядження бійцям з батальйонів "Азов" і "Дніпро-1", де служили їх друзі. Паралельно покровчанин продовжував розвивати Moles Shop - бренд по виробництву одягу для футбольних фанатів "Шахтаря". А недавно Максим оголосив про запуск соціального спорт-бару, велика частина прибутку від якого піде на реалізацію соціальних проектів, що будуть орієнтовані на розвиток Донецької області, пишуть на ресурсі dnews.dn.ua.

Одяг для "кротів"

Восени 2009 року, якраз після відкриття "Донбас Арени", Максим влився в тусовку футбольних вболівальників. Каже, що ніяких перевірок не було - віталося бажання підтримувати команду.

 

"Купуєш квиток і приходиш в сектор. Перший час ставав в останніх рядах, тому що попереду завжди були" активісти". З Покровська разом зі мною їздили десь 20 чоловік. Все залежало від матчу та інтересу до нього. Побував у всіх великих містах, крім Львова. Думаю, що незабаром нарешті побуваю і там. Зараз рідко вдається вибратися на ігри, в цьому році побував тільки на 5-ти іграх в Харкові та Києві, також на фіналі в Запоріжжі. На фіналі нас було дуже мало, від сили 50 людей. Це дуже мало. А ось до Києва на гру з "Динамо" нас з'їжджається десь 200-300 чоловік. Якби "Шахтар" грав десь на території Донецької області, ми б збиралися частіше і в більшій кількості", - зазначив він.

У 2007 році ультрас створили свою лінію одягу Moles Shop (у футбольних фанатів донецького клубу прізвисько - "кроти", а кріт англійською - mole). Максим акцентує, що мета - "одягнути красиво і якісно ультрас "Шахтар", а не заробляння брудних папірців на товаришах "кротів". Ближче до Євро-2012 Максим приєднався до команди та став розробляти дизайн одягу.

 

"З часом ідейні натхненники ультрас-руху запропонували мені взяти на себе функції адміністратора магазину. Футбольний клуб робив атрибутику зі своєю символікою і її купували звичайні вболівальники, але нам, ультрас, треба було чимось відрізнятися від звичайних уболівальників. І це повинні були бути не тільки кричалки, хотілося візуальної відмінності. Перший час робили акцент на шарфах і футболках, а потім понеслася: кепки, толстовки, шорти, календарі, значки, наклейки", - перерахував Максим.

Спочатку продукція, вироблена під маркою Moles Shop, була орієнтована тільки на футбольних фанів. А їх в Донецькій області, та й не тільки, було багато.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донеччанка навчає жінок самообороні

"У 2014 році, з початком війни, обсяги виробництва істотно знизилися. На жаль, частина ультрас залишилася на окупованій території, знаю, що деякі навіть поповнили ряди бойовиків армії "ДНР". Тому ми принципово відмовилися постачати нашу продукцію сепаратистам. Але в той самий час з'явилася зацікавленість від інших людей, які не є футбольними вболівальниками. У зв'язку з цим ми потихеньку стали міняти свій вектор і відходити від фанатської атрибутики до одягу для звичайних людей", - пояснив співрозмовник.

Продавали атрибутику уболівальникам - купували спорядження бійцям

Мабуть, найвідоміший принт, який розробили ультрас "Шахтаря", - це яскраво-жовте сонце з численними променями та написами "Донецьк. Сонце України встає на Донбасі".

 

"Перші футболки були надруковані у вересні 2014 року. Таким чином ми показали себе і позначили свою позицію. Люди оцінили та стали замовляти. Який тираж, я навіть не зможу сказати, ми тоді не рахували. Був попит - робили. Ми не тільки продавали, але багато дарували, наприклад, атошникам і волонтерам. У 2014-му ми створили аукціон для фанатів "Шахтаря". Тоді багато наших хлопців йшли на війну захищати цілісність України, а фінансування, самі знаєте, яке було. І ми допомагали, чим могли. На аукціоні серед лотів були раритетні шарфи, футбольні аксесуари. Всі вторговані гроші йшли бійцям в "Азов", "Дніпро-1", для них купували форму, взуття, тактичні окуляри, магазини, бронежилети. Знаю історію, що один хлопець з "Дніпро-1" був поранений в боях під Мар'їнкою і залишився живий завдяки бронежилету, що незадовго до цього ми передали на передову ", - розповів Максим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенець розповів, як працювати гідом у зоні відчуження

Максим пишається тим, що в мирний час стояв в одному секторі з хлопцями, які виявилися справжніми патріотами. Вони взяли зброю, і пішли воювати за Україну. На жаль, кількох уже немає в живих. Один з них свого часу допомагав Moles Shop в розробці принтів - загинув, захищаючи Батьківщину в складі батальйону "Азов".

Максим уже 7 років займається розвитком Moles Shop, і при цьому у нього всього лише 2 речі з величезного асортименту.

 

"Це футболки. Одна з написом "Юзівка​​", я її часто ношу в Покровську. Люди нормально реагують. Друга футболка з сонцем. Просто я дуже люблю сорочки, тому футболки надягаю від випадку до випадку. До речі, футболки з сонцем і написом "Донецьк" є у Дзідзьо. Йому її вручили на одному з концертів в Покровську. Він тут же відкрив, розгорнув і посміхнувся. А недавно, приблизно два тижні тому, я з ним розмовляв особисто, співак сказав, що ця футболка завжди з ним на звукозаписної студії. Також наші футболки є у футболістів "Шахтаря" - у Миколи Матвієнко, Давида Хочолави, Сергія Кривцова", - перерахував Максим, додавши, що більше 6-ти років працює з фабрикою в Дніпрі, директор якої безпосередньо приймає замовлення від Moles Shop і контролює процес друку.

Перший в Україні соціальний спорт-бар

Зараз волонтерська діяльність зменшилася в рази, армія добре фінансується, хлопці на передовій самі відмовляються від допомоги. Але Максим з однодумцями з Moles Shop хочуть продовжувати бути соціально-активними.

 

"Ми придумали соціальний спорт-бар, 70% прибутку від роботи якого буде йти на соціальні потреби міста, а в майбутньому й області, решту грошей підуть на подальший розвиток мережі подібних закладів", - сказав він.

За основу була взята концепція київського ресторану Urban Space-500, де засновниками є 500 соціально-активних людей, які об'єдналися навколо ідеї якісного розвитку громадського простору в столиці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шиємо білизну та одяг для французьких і українських брендів - переселенець розповів про швейний бізнес

"Ми ж пропонуємо власний проект, орієнтований на Донецьку область. Запуск соціального спорт-бару від імені футбольних фанатів "Шахтаря" може стати успішним прикладом об'єднання людей зі схожими поглядами та інтересами навколо спільної справи та можливість вносити свій вклад в розвиток рідного регіону", - пояснив намір Максим.

"Хочемо розвивати дитячі секції, всі заняття в яких будуть абсолютно безкоштовними. Можливо, завдяки реалізації цього проекту ми зможемо допомогти тисячам дітей. Можливо, хтось із них стане чемпіоном Олімпійських ігор, чемпіоном світу або рекордсменом в якомусь виді спорту. Також хочемо освітлювати вулиці, озеленювати міста, висаджувати дерева, встановлювати лавочки та смітники", - перерахував ідейний натхненник проекту "Соціальний спорт-бар".

 

Підрахувавши попередні витрати, з'ясувалося, що для запуску проекту необхідно 10 тис. доларів. Тобто 20 осіб з інвестицією по 500 дол.

"Але це при тому, що ремонт в приміщенні буде зроблений руками команди та волонтерів і у нас не буде орендної плати. Місцева влада пообіцяла нам допомогти з пошуком приміщення, сподіваюся, що все вийде і вже через пів року соціальний спорт-бар буде відкритий. Це буде перший спорт-бар з соціальною спрямованістю в Україні. Може бути інвесторами захочуть стати футбольні ультрас, які з початком війни переїхали з Донецька в Чехію, Польщу - хто тимчасово на роботу, а хто на постійне місце проживання. Можливо, хтось із читачів "Донецьких новин", прочитавши цю статтю, стане одним з 20-ти інвесторів і таким чином візьме участь в розвитку нашого регіону ", - звернувся Максим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донеччанка розповіла, як у декреті стала програмісткою

Хлопці будуть раді будь-якій допомозі - інформаційної, інвестиційної, реквізитної для інтер'єру (це може бути фанатська атрибутика абсолютно всіх команд України), можливими знижками на матеріали, меблі та обладнання.

"Кожна копійка, перерахована на реалізацію проекту, буде стимулом працювати ще краще. У команді є художники, які можуть прикрасити інтер'єр приміщення, архітектори, які зможуть створити інтер'єр, а також маркетологи, економісти, юристи, PR-менеджери та інші фахівці. За роки роботи в команді можна впевнено сказати - якщо ми чогось захочемо, ми зробимо це за всяку ціну", - запевнив Максим Лисенко.

×