Фото: Надані Іриною Зіник

Переселенка з Луганщини Ірина Зіник малює картини праскою. Має понад 1000 робіт на папері та більш як 100 на спеціальних дерев'яних панелях.

"Малювати любила з дитинства. Але ніколи не думала, що цим займатимуся. Вивчилася на енергетика. Технікою створення малюнка з використанням праски захопилася після візиту до знайомих. Побачила у них маленьку картину з морем і горами. Вирішила спробувати, бо робота дуже сподобалася. Близько чотирьох років малювала для себе, як хобі. Друзі жартували, що приходять як у галерею. Дві стіни були повністю завішані картинами. Радили брати участь у виставках, - розповідає Gazeta.ua Ірина Зіник. - Якось пішла обирати рамку в магазин. Жінка, яка там працювала, сказала, що не маю права ховати від людей таку красу. В цей же день показала роботи в галереї. За два тижні їх виставили в залі".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім'я переселенців організовує тематичні свята

Після подій на Донбасі жінка переїхала до Чернівців. Разом з іншими майстринями відкрила творчу майстерню. Проводить майстер-класи для дітей. У місті також мала дві персональні виставки.

"Картини з першої персональної виставки роздарувала друзям. В замін, вони оформили їх у рамки перед відкриттям. Зробити це самій було надто дорого. А так вдалося уникнути витрат. Підготовка до виставки була безкоштовна".

Для створення картин використовує воскові олівці. Розплавлює їх на гарячій прасці. Завдяки цій техніці картини з часом не псуються. Кольори залишаються насиченими та яскравими.

"Віск дуже неслухняний матеріал: пливе, капає. У цій справі або він тебе, або ти його. Ніколи не знаю, що буде зображено. Результат завжди непередбачуваний, і це мені подобається, - каже Ірина. - Спочатку малюю праскою з розплавленим воском. Де потрібно підправляю кісточкою або губкою. Для полотна використовую дерев'яні панелі. Якщо дотриматися техніки, можуть послужити до ста років".

×