Фізик з Оксфордського університету довів неспроможність теорій змови. Згідно з його рівнянням, будь-яке великомасштабне "приховування правди" приречене на викриття протягом декількох років. Свої розрахунки вчений представив у журналі PLoS One.

У рівнянні Девіда Граймса враховуються три чинники: кількість змовників, час, що минув з моменту приховування правди, і ймовірність розкриття змови.

Почав фізик з розподілу Пуассона — стандартного статистичного інструменту вимірювання ймовірності подій за проміжок часу. Однак Граймсу не вистачало точних засобів для оцінки шансів на провал змови. Тому він взяв цифри з життя, розглянувши реальні випадки викриття засекреченої інформації без участі сторонніх осіб, що ведуть розслідування.

Граймс застосував своє рівняння до чотирьох відомих теорій змови: про фіктивність висадки людини на Місяць, фальсифікації даних по глобальному потеплінню, вплив щеплень на розвиток аутизму і приховування фармацевтичними компаніями дієвих ліків від раку.

Середні шанси на провал змови Граймс оцінив у чотири на мільйон. Проте з часом і зростанням числа обізнаних про змову ця ймовірність неухильно зростає. Наприклад, якщо проект імітації польоту на Місяць стартував у 1965 році, а в ньому брало участь приблизно 410 тисяч співробітників NASA, то про фальсифікації дізналися б через три роки і сім місяців. Приховувати ліки від раку вдалося б лише три роки і три місяці.

Рівняння Граймса наочно демонструє, що змови планетарного масштабу приречені на швидке викриття — для їх реалізації потрібно занадто багато людей.

Нагадаємо, фізик вистрілив у себе під водою заради експерименту.

×