Астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO) виміряли відстань до найбільш далекої галактики і віддаленого віддаленого відомого людині об'єкта, який перебуває на відстані понад 13 мільярдів світлових років від Землі і який ми бачимо таким, яким він був лише через 600 мільйонів років після Великого вибуху.

Вперше ця галактика разом з кількома іншими була виявлена космічним телескопом "Хаббл" у січні 2010 року. Вчені розуміли, що відстань до цих об'єктів складає близько 10 мільярдів світлових років, проте точно визначити дистанцію засобами "Хаббла" було не можна.

Група під керівництвом Метта Ленерт (Matt Lehnert), співробітника Паризької обсерваторії, за допомогою телескопа VLT (Very Large Telescope), змогла точно визначити в одній із цих галактик - UDFy-38135539 - червоне зміщення, тобто зрушення спектра в червоний бік, яке залежить від відстані до об'єкта. Її червоне зміщення виявилося рівним 8,5549.

"За допомогою телескопа VLT ми підтвердили, що галактика, раніше зафіксована "Хабблом", є найбільш далеким коли-небудь ідентифікованим об'єктом у Всесвіті", - говорить Ленерт, слова якого наводяться в повідомленні ESO.

Астрофізик Сергій Попов з Астрономічного інституту імені Штернберга заявив у бесіді з РИА Новости, що до цих пір найбільш далеким відомим об'єктом вважався гамма-спалах з червоним зміщенням 8,2.

"Це не просто найбільш далекий об'єкт. Завдяки спільній роботі телескопа"Хаббл"(пошук галактик у так званому "надглибокому полі" ) і великих телескопів ESO в Чилі (одержання спектрів для підтвердження червоного зсуву) вдалося "дістатися" до принципово важливої області. Відкрилася можливість вивчати найперші галактики ще в період їх формування - адже з моменту початку розширення ("Великого вибуху") до того моменту пройшло лише близько 600 мільйонів років", - сказав Попов.

Галактика UDFy-38135539 виявилася першим об'єктом, зафіксованим на одній із ранніх фаз історії Всесвіту, коли закінчувалася так звана "темна епоха" і настала "епоха реіонізаціі". Після Великого вибуху, коли Всесвіт охолов, електрони і протони рекомбінували в атоми водню, утворивши непрозорий водневий туман. Перші зірки та галактики своїм жорстким ультрафіолетовим випромінюванням знову "розкололи" атоми водню на протони й електрони, зробивши Всесвіт прозорим - цей період і називають ерою реіонізаціі.

"Це перший випадок, коли ми впевнені, що спостерігаємо одну з тих галактик, які розсіяли туман, що заповнював ранній Всесвіт", - сказала співавтор дослідження Ніколь Несвадьба (Nicole Nesvadba) з Інституту космічної астрофізики.

Несподіванкою для вчених стало те, що світіння самої UDFy-38135539, мабуть, не таке сильне, щоб розсіяти водневий туман. З цього учені зробили висновок, що в неї повинні існувати більш тьмяні і менш масивні компаньйони, які допомогли зробити простір навколо галактики прозорим. Без цієї додаткової допомоги світло від галактики - неважливо, наскільки яскраве - могло бути заблоковане водневим туманом, і його не можна було б виявити.

"Очікується, що запуск нового космічного проекту - телескопа Джеймс Веба - і нових наземних інструментів, наприклад, 32-метрового телескопа, дозволять в подробицях вивчити утворення перших зірок і галактик. Але суттєво, що вже зараз можна отримувати першу інформацію про настільки далекі (тут, правда, важливіша не відстань, а молодість, але в космології це одне і теж) об'єкти", - сказав Попов.

×