Дуже часто в Україні можна почути, що освіта в Радянському Союзі була чи не найкращою у світі. За неї не потрібно було платити гроші, діти вчилися із задоволенням, а вчителі мали престижну професію й жили достойно.

З такими твердженнями не погоджуэться білоруський блогер Максим Мирович. У блозі він перелічив основні міфи про освіту в СРСР.

 

Радянська освіта була безплатною

У держави немає власних грошей, є тільки гроші громадян, які ті заробили й віддали податками. Радянська людина тим і відрізнялася від громадянина розвинених країн, що ніколи до ладу не знала, скільки й за що платить. А податки були колосальними, і в певні етапи існування радянської держави доходили до 80-90 коп. з кожного заробленого рубля. Тобто в чистому вигляді працівник Іванов мав отримати 1000 руб., яких йому вистачило б і на оплату іпотеки, хорошої школи для дітей, медичної страховки й ще залишилося б. Але замість цього йому на руки видавали 120 руб. і вигадку про щось "безплатне".

 

Крім цього, радянська освіта в сталінські роки була платною ще й в прямому сенсі. З 1940 до 1956 року стягувалася чимала платня за навчання у восьмому, дев'ятому та десятому класах і у всіх вищих навчальних закладах.

Система освіти СРСР була кращою у світі

Міф про найкращу у світі радянську школу складається з двох частин - про освіту й соціальне виховання.

 

Щодо системи освіти, то чомусь часто говорили, що радянську шкільну програму запозичили в кращих гімназіях Російської Імперії. З початку 1930-х стару систему освіти повністю знищили. Прибрали предмети, які вчили мислити: античну філософію, справжню всесвітню історію, риторику, логіку. Натомість з'явилися марксистські науки на кшталт марксизму-ленінізму або політекономії. Багатьох старих викладачів гімназій запроторили в табори або звільнили. Учителювали люди, які були типовими носіями подвійний радянської моралі - у школах розповідали дітям про ідеальність комунізму, а самі жили інакше.

 

Щодо радянської школи як закладу, то це було не вільне місце, сповнене муштри й майже військової субординації. Учителі й завучі мали майже абсолютні права, а діти могли лише підкорятися.

Вчителі жили достойно

Учителі в пізньому СРСР отримували приблизно 120 руб. зарплати, що було зовсім небагато. Не голодували, але на меблі гроші доводилося збирати якщо не кілька років, то кілька місяців. Про відпочинок за кордоном узагалі не йшлося.

 

А ще радянський учитель не мав ніякої академічної свободи, а був рабом директора й завуча. Мав постійно писати якісь звіти й ходити на нескінченні педради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майки-алкоголічки і драні штани. Як в СРСР спивалися – страшні фото

Радянська освіта була якісною

Людей навчали простим технічним навичкам, що давали змогу виконувати виробничі операції різного ступеня складності, готували "гвинтики в систему", але не вчили критично мислити.

 

"Недоліки освітньої системи проявилися в 1990-ті, щойно радянська людина зіткнулася з чимось, що не відповідало радянській дійсності. Усі почали "заряджати" банки з водою біля телевізора, тому що вираховувати логарифми навчили, а загальнокультурний рівень, кругозір і мислення залишалися совковими", - вказав Міровіч.

×