1. За словами автора доповіді Ірини Андрєєвої, одна з найпоширеніших помилок - думка про те, що тривалість курсу антибіотиків повинна складати 10-14 днів. Насправді, продовжувати курс антибактеріального лікування до повного зникнення симптомів захворювання не потрібно, і часто для досягнення ефекту цілком достатньо коротких курсів і навіть одноразового прийому ліків.

2. Друга помилка стосується необхідності міняти препарати кожні 5-7 днів для запобігання розвитку лікувальної стійкості у мікробів. Проте, за словами автора доповіді, заміна ефективного препарату іншим не знижує, а, навпаки, збільшує цей ризик. Якщо ж поліпшення стану хворого не відбувається протягом перших 2-3 діб, ліки необхідно міняти негайно.

3. Застарілою смоленські вчені вважають і думку про токсичність і пригноблюючу дію антибіотиків на імунітет. Старі антимікробні засоби дійсно мали ці небажані властивості, проте в даний час ліки, що пригнічують імунітет, відбраковуються ще на стадії доклінічних досліджень, відзначає Андрєєва. При цьому деякі антибіотики, наприклад, макроліди, не тільки не пригноблюють, але навіть стимулюють імунну систему.

У зв"язку з цим фахівці не рекомендують супроводжувати антимікробну терапію призначенням іммунномодуляторів і протиалергічних препаратів, а протигрибкові засоби радять застосовувати тільки при лікуванні хворих з послабленим імунітетом - пацієнтів з ВІЛ або онкологічними захворюваннями.

4. Сильно перебільшені також і уявлення про такий побічний ефект антибіотиків, як дисбактеріоз. У переважній більшості випадків зміна складу кишкової мікрофлори, викликана антимікробними засобами, клінічно не виявляється, не вимагає спеціальної корекції і проходить самостійно. Якщо ж прийом ліків супроводжується побічними ефектами, наприклад, діареєю, препарат краще всього змінити, проте поновлюючі мікрофлору ліків не потрібні і в цьому випадку.

5. Багато лікарів вважають найбільш ефективним введення антибіотиків безпосередньо в осередок інфекції. Проте більшість сучасних препаратів досягають необхідних концентрацій в уражених інфекцією тканинах і при внутрішньовенному введенні. Крім того, при місцевому застосуванні важко розрахувати оптимальну дозу препарату, тому воно виправдане лише при інфекціях шкіри, кон"юнктивіті, вагинозі та зовнішньому отиті, повідомляє Lenta.ru.

×