Ще давньогрецькі філософи встановили, що краса - це правильні пропорції. Але чи можна застосувати закони евклідової геометрії до людської привабливості?
Британські учені прийшли до невтішного для романтиків висновку: у красі немає ніякої загадки - у всьому винна симетричність рис.
Звіт про це дослідження опублікований в журналі PNAS.
Проте не всім це вдається: у когось одна брова трохи вища за іншу, ліва нога трохи довша за праву, і так далі. У ході попередніх досліджень ученим вже вдавалося встановити зв"язок між вдалим двостороннім розташуванням рис обличчя і сексуальною привабливістю.
Зокрема, було виявлено, що мікроскопічних розмірів непропорційності можуть свідчити про менш вдалі перспективи "особини" з репродуктивної точки зору - наприклад, про ризик виникнення якого-небудь захворювання у потомства.
Проте для тіла в цілому аналіз асиметрій до цих пір не проводився - насамперед зважаючи на відсутність необхідного устаткування.
Еволюційний біолог Уільям Браун (William Brown) з університету Брюнеля (Brunel University ) вирішив звернутися з цим питанням до тих, хто, вірогідно, краще за всіх розбирається в людському тілі і його красі - лікарів і представників індустрії моди.
У них же і устаткування необхідне знайшлося: сканери, що дозволяють робити тривимірні моделі торсу. Лікарі їх застосовують для побудови карти опіків у жертв пожеж, а дизайнери - для розробки нових моделей одягу.
З їх допомогою команда Брауна отримала повнорозмірні об"ємні зображення 40 молодих людей і 37 дівчат які вчаться в їх університеті.
Але найголовніше - вдалося зробити досить точні виміри 24 позицій, наприклад, обхвату ліктя, ширини плечового суглоба і так далі. Колір шкіри, волосся або інші індивідуальні особливості в розрахунок не приймалися.
Після цього інших добровольців, 37 чоловіків і 50 жінок, попросили оцінити привабливість кожного тіла (протилежної статі, зрозуміло).
Нічого несподіваного не сталося: чим більша симетрія, тим оцінки були вищі - причому як для чоловіків, так і для жінок.
"Це те, що Дарвін би називав вторинними статевими ознаками, - вважає доктор Браун. - Наприклад, розмір стегон або грудей може свідчити про кращі генетичні кондиції".
Джоел Макглотлін (Joel Mcglothlin) з університету Віргінії (University of Virginia) вражений отриманими результатами, проте відзначає, що не всі "асиметрії" можуть бути природженими, а це в дослідженні не враховувалося, повідомляє Membrana
Коментарі