У перекладі з латинського (Punicagranatum) гранат називається саме пунічним гранатом, проте історично він прославився ще і під назвою яблуко "Карфагену". Саджанці гранатового дерева привезли з собою з побережжя Середземного моря фінікійці, які приблизно в 825 році до нашої ери заснували Карфаген. Пунічним гранат називають неспроста, а через пунічних воєнів, які вели римляни проти карфагенян. У Третій Пунічній війні римлянам все ж таки вдалося здолати карфагенян, в результаті, від відомої держави залишилися тільки гранатові дерева, які переможці і назвали пунічним або також Карфагеном яблуком.
Історично склалося і хороше відношення до цього плоду. Так в Греції гранат вважався символом подружньої вірності, на Близькому Сході його називали "королем всіх плодів", В Давньому Єгипті він означав надію на повернення для померлих. Гранат також був символом родючості і достатку.
Про користь граната
Гранат - це цілий вітамінно-мінеральний комплекс. Цей плід містить вітаміни А, С, Е, В1, В2, а також такі мінеральні речовини як залізо, калій, кальцій, кремній, йод.
У гранаті міститься велика кількість антиоксидантів.
Гранатовий сік попереджає атеросклероз, знижує крихкість кровоносних судин.
Вважається, що регулярне споживання гранатів знижує ризик розвитку раку грудей у жінок. Сік граната застосовується при лікуванні злоякісних пухлин, оскільки вважається, що він вбиває ракові клітки.
Сік граната використовується як освіжаючий засіб, а також як засіб, що поліпшує апетит і нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту.
Сік граната корисний при простудних захворюваннях, його застосовують ще і як протизапальний засіб.
Гранат корисний при різних захворюваннях серця. При регулярному споживанні знижує ризик іх появи у здорових людей.
Гранатовий сік рекомендується також при недокрів"ї, виснаженні організму, викликаним тривалою хворобою.
Гранат протипоказаний при виразковій хворобі шлунку, гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку, повідомляє medvesti.ru.
8 
35413
Коментарі