Синдром вигорання починається із звичайної втоми, дратівливості, відчуття тривоги. Його складно "відловити" на ранніх стадіях - не підеш же з такими скаргами до лікаря. І дарма: через деякий час ситуація погіршується. Пріоритетна діяльність викликає огиду, людина займається нею через силу, через силу йде на роботу, стає дратівливою, неадекватно реагує, вибухає, і так далі. Остання стадія - повне емоційне виснаження, коли людина зайнята своєю діяльністю на автопілоті, відчужено. Вона вже не бачить у власній роботі аніякого сенсу.
Фахівці стверджують: "З усіх випадків, коли пацієнтам ставлять діагноз "синдром хронічної втоми", тільки 1-2% дійсного СХВ, решта - нерозпізнаний синдром згорання"
Хто найчастіше стає жертвою синдрому вигорання? Спочатку вважалося, що це люди, чия робота пов"язана з людьми: працівники хелперських професій, сфери обслуговування. Потім вигорання стало атрибутом офісних працівників, його навіть перейменували в "синдром менеджера". Але разом з тим до синдрому вигорання схильні і люди творчих професій, і домогосподарки, що несуть на собі хрест "зразкової матері". Всі вони - люди із завищеними вимогами по відношенню до самого себе. Вони ставлять собі складні завдання, від яких залежить їхня самоповага, і з часом розуміють, що ресурсу на виконання не вистачає.
Отже, що робити тому, хто став слугою своєї роботи?
Звичайно, запущений синдром згорання часто вимагає втручання психотерапевта. Але насамперед треба:
- Зрозуміти, які життєві цілі є особистими, а які - нав"язані оточенням. Відокремити зерна від плевел, і надалі орієнтуватися тільки на власні цілі.
- Навчитися поважати свої бажання і потреби. Любити себе таким, який ти є зараз, а не таким, яким збираєшся стати в майбутньому. Зрозуміти, що ти цінний для тих, що оточують не тільки завдяки своїм досягненням. Бути упевненим, що друзі почнуть любити тебе навіть за відсутності яких-небудь успіхів, а інакше які це друзі? Припинити залежати від схвалення оточуючих.
- Навчитися раціонально організовувати свій час, поєднувати роботу з відпочинком, вчасно перемикатися на інші види діяльності і реалізовуватися одночасно в декількох напрямах.
- Не зводити своє завдання в ранг надзадачі, не ставити на карту все заради єдиної мети.
2 
35413
Коментарі