Батьки навчають свою дитину багатьом потрібним і непотрібним речам. Але мудрі батьки зможуть брати уроки і у власної дитини, обом на втіху.
Не циклитись
Дитина турбується через дурниці. Але варто визнати: поганий настрій у неї триває недовго і деколи проходить буквально за хвилини. А потім вона, як ні в чому не бувало, живе далі. Дорослі бережуть свої розлади, образи і злі відчуття не по-дитячому - місяцями і роками. Якби ми навчилися у дитини "відпускати" ці стани, жити почало б легко.
Долати рутину
Дитина здатна добровільно повторювати рутинні дії по сто разів на день: слухати одну і ту ж казку, знову і знову одягати і роздягати ляльку або будувати вежу з кубиків, щоб потім її урочисто розгромити. Дорослі дивуються: і як це йому не набридне? Проте для малого повторення одних і тих же дій - це зовсім не рутина, це додаток великої енергії. Якби ми могли ставитися до одноманітних справ, по-дитячому, ми б просто не знали нудьги.
Відчувати свою втому
Дитина здатна заснути за столом поряд з тарілкою каші або знімаючи черевики після прогулянки. Якщо малюк втомився, він просто лягає на підлогу і хіба що дозволяє перенести себе на ліжко. Він знає, коли у нього закінчуються сили, і відразу починає відпочивати. Дорослі втратили здатність помічати свою втому і не уміють з нею рахуватися. Тут є чому повчитися у дітлахів.
Розуміти потреби організму
Щоб змусити дитину з"їсти те, чого вона не любить, потрібно бути одночасно педагогом, актором, клоуном і проповідником. Тільки чи варто на це витрачати сили? Дорослі дуже часто їдять те, що їм не до вподоби, заради дієти і тому, що воно "корисне". Проте такі режими тривають недовго: ненависна їжа рано чи пізно перетворюється на тортури, після чого дієта закінчується. Вже краще наслідувати дитину і їсти те, що вам подобається.
Не поспішати
Маленька дитина чинить опір усіляким графікам, і це мука для тих батьків, яким завжди треба кудись "встигнути". Ми вчимо дитину підкорятися режимам і годиннику. Проте в сучасному суспільстві багато дорослих втратили здатність не поспішати, навіть коли поспішати начебто нікуди. А дитині абсолютно не шкода витрачати час на те, що йому цікаво робити. Це знімає стрес і розвиває здібності.
Іноді нам теж корисно вийти за рамки нашої культури, побудованої на розкладі і вимірюванні часу, щоб зануритися як у вічність в безцільне і улюблене заняття. Витрачати час на "дрібниці" - це не розкіш, це дуже важливо, щоб відчувати себе людиною.
Жити граючи
Дитина вміє перетворити будь-яке занудне заняття на гру. Вона придумує собі додаткові правила, ставить рекорди або уявляє себе кимось іншим. Може здатися, що це брак концентрації уваги, але в цілому це дозволяє їй зберігати інтерес до справи. Якби ми навчилися так займатися прибиранням, заповнювати рахунки або займатися рутинною роботою, наше життя стало б щасливіше, а ділові якості не постраждали б.
Ставити питання
"Чому кішка не ходить на задніх лапках? Чому сонце не падає? Навіщо мені ходити в садок? І чому ти нам не принесеш більше грошей?" Такі "дурні" питання ставлять батька чи маму в безвихідь. Але "виростеш - дізнаєшся" це не краща відповідь. Ці питання не банальні, вони просто не приходять нам в голову. Відповідати на них надзвичайно важко, але якщо докладати зусиль і відповідати, з часом ви обов"язково станете філософом, істориком і антропологом.
Бачити речі по-новому
Буває цікаво дивитися який-небудь давно знайомий фільм разом з дитиною, тому що ми починаємо дивитися очима малюка і в результаті помічаємо в звичній картині багато абсолютно нового. Так до нас повертається втрачена свіжість сприйняття світу зі всіма його фарбами і абсурдом. Коли, приміряючи мамин капелюх, дівчинка з жалем говорить: "Моя голівка мала капелюху" - це допомагає нам побачити речі з несподіваного боку. А це якість креатівної людини.
Робити дурниці
Деякі серйозні дорослі люди ходять на психологічні тренінги, де їм (деколи за чималі гроші) дозволяють повзати по підлозі, смоктати пальці, нявкати і хрюкати або уявляти себе попелюшками і термінаторами. Тому що гра лікує. Коли поряд з вами дитина, подібні заняття доступні вам абсолютно безкоштовно. Гра не просто задоволення, але і емоційна розрядка, самопізнання, шанс згладити жорсткі грані дуже серйозного життя, відновити внутрішню рівновагу і навіть знайти друге дихання у стосунках з іншими дорослими. Якби всюди створили ігрові майданчики для дорослих, світ був би помітно кращим.
Поводитися активно
Зазвичай дитина непосидюча і рухлива. Вона не сидить на стільці, коли можна всістися на підлозі. Вона не йде, коли можна бігти. Якщо ви будете поводитися активніше, наслідуючи дітей, - ви станете більш рухливими, а ваше життя - різноманітнішим.
Звільнити дитину в собі
Кожен з нас був дитиною. Поступово, в процесі виховання, ця дитина стала організованою, схильною до самообмежень і не дуже щасливою, навіть якщо їй вдавалося добре вчитися і добиватися успіху. Вона сховалася десь усередині нас і часто нудьгує наодинці, тому що розучилася гратися і не відчуває права бути сама собою. Внутрішня дитина - це важлива частина нашої душі, яка таїть в собі енергію, творчість і радість. І реальні діти цю внутрішню дитину вивільняють. Так син або дочка можуть стати вашим маленьким психотерапевтом - і самі будуть щасливішими, "ожививши" тата чи маму.
Михайло Завалов, medportal.ru
2 
35413
Коментарі
1