До ікони "Споручниця грішних" моляться у понеділок, 11 травня. Цей образ прославився у чоловічому монастирі Орловської губернії Росії в середині XIX століття. Ікона була дуже давня, її зберігали у капличці при вході до монастиря. Однак якось монахам та жителям навколишніх сіл наснилося, що образ має чудотворну силу. "Споручницю грішних" перенесли до храму.
Сходитися до неї почали з усієї губернії. Просили здоров"я. За переказами, особливо багато зцілилося під час епідемії холери.
У монастирі на честь образу звели окремий храм. На іконі Божа Мати тримає на руках маленького Христа. В обох на голові корони.
Преподобного Агапіта Печерського згадують у четвер, 14 травня. Його називали лікарем. Жив ченець у XI столітті у Свято-Успенській Почаївській лаврі. Якщо хтось із монахів хворів, Агапіт за ним доглядав. Готував відвари та молився за одужання.
Він вилікував від хвороби Володимира Мономаха: прислав йому настоянку з цілющого зілля. Князь хотів сам подякувати ченцеві та привіз йому дари. Однак той не прийняв їх і навіть не вийшов привітатися, а лишився молитися у своїй келії.
На службах у п"ятницю, 15 травня, розповідають про великомученика Іоанна Нового Сочавського. Він жив у місті Трапезунд, столиці Понту (зараз це територія Туреччини). Іоанн займався торгівлею та допомагав бідним.
За віру в Христа його жорстоко били та мучили кілька днів. Однак щоразу вранці він смиренно, з посмішкою зустрічав своїх мучителів. Зрештою Іоанна прив"язали за ноги до хвоста дикого коня та погнали тварину вулицями міста. Жителі кидали в чоловіка камінням, били його. Потім мученикові відрубали голову. До вечора тіло лежало обезглавлене. Уночі над ним з"явився огненний стовп та безліч лампад. Три старці співали над Іоанном псалми. Після такого правитель дозволив поховати останки великомученика.
Цього ж дня рідновіри відзначають свято Світовида. День ще називають огляд врожаїв. Селяни виходять на поля дивитися, скільки буде збіжжя. Вважається, що Світовид розкриває в людині таланти. Тому цього дня можна навчитися будь-якого мистецтва, бо "що виджу, те вмію".
Світовид вважався богом родючості. Зображають його з чотирма головами, які символізують чотири пори року та сторони світу. У руках він має ріг із вином, що означає дощ. Бороди на обличчі — хмари, а меч на плечах — блискавки.
Храм Світовида завжди робили з дерева та ставили на найвищому місці. Після збору врожаю селяни несли богу дари й заглядали у ріг. Якщо він був повний, наступного року чекали ще багатшого врожаю.
4 
35413
Коментарі