39-річний винахідник із Полтави Віталій Запека стверджує, що для накладання шва треба всього 10–15 секунд. Без жодних ниток і проникнень у тіло.
— Це пластикові підніжки, які підтримують замок над раною. Вони не дають до неї торкатися, — показує Віталій. — До тіла блискавка кріпиться хірургічною липкою стрічкою.
При планових операціях шов накладають ще до розтину. Потім його розстібають, оперують і знову застібають.
— Коли оперують апендицит або грижу, шов утримає бандажі й тампони, — продовжує винахідник. — У черевну порожнину вони не потраплять, тож не викличуть нагноєнь та ускладнень. А планових операцій в Україні щороку 300 тис.
До винаходу Віталій прийшов через власну проблему. Якось на початку 90-х він пошкодив ногу.
— Пішов до лікарні, — згадує. — Тоді був дефіцит ліків. А оскільки рана нескладна, обійшлися без знеболювального — економили для складнішої операції. Просто дали олівець у зуби, щоб язика не прикусив. Подивився я на все це, і як тільки одужав, пішов до бібліотеки. Довго вивчав хірургію. Робив ескізи, тренувався робити шов на м"ячі. Потім пішов до хірургів, які мене оперували. Вони випробували шов на трупах. Побачили, що тканини стикуються відмінно. У США та Ізраїлі намагалися робити щось подібне емігранти з Вінниці. Але їм не вдалося.
Патент і грамоти повісив у туалеті
Віталій уважно вивчав Інтернет. Аналогів так і не знайшов. Його ж винаходом зацікавилися у 24 країнах світу — Росії, США, Ізраїлі, Польщі, Туреччині тощо. Надійшло близько 300 пропозицій.
— Винахід має лише український патент, — пояснює Запека. — А наша патентна база захищена слабо. Коли іноземці про це дізнавалися — вимагали креслення і тільки потім обіцяли укласти контракт. Домовилися про випробування на свинях в Ізраїлі. Вислав одне із креслень. Контакти зі мною відразу припинилися. Ще було кілька спроб вкрасти ідею. Але в Україні — жодної.
Цікавлюся, що треба для налагодження виробництва.
— По-перше, клінічні випробування. На них може піти від року до трьох. Обладнання коштує близько 20 тисяч доларів. Найбільша ж проблема — академічні випробування. Вони тривають 2–3 роки й обійдуться у 500–600 тисяч гривень. Якщо навіть візьму кредит у банку, то відсотки виплачувати не потягну, — розчаровано розводить руками Віталій. — Ніхто таких грошей не дасть. Тому я припинив розробляти шов для пластичної хірургії. А патент і грамоти за винахід повісив у туалеті.
Віталій Запека за освітою — інженер-мікротехнік. Нещодавно став одним із десяти переможців конкурсу винахідників і раціоналізаторів "Просто і дешево", який провела у Києві фірма "Філіпс".
— Для пацієнтів, які хочуть уникнути шрамів, — це прекрасний винахід, — пояснює Ігор Воробей, 25 років, хірург Київської лікарні швидкої невідкладної допомоги. — А шов-блискавка не залишає слідів на шкірі. Бо якщо ж пацієнт після ДПТ чи взагалі має серйозну травму — рвану відкриту рану, сильну кровотечу — часу думати про косметику нема.
2 
35413
Коментарі