Щурів найбільше використовують для наукових дослідів. Лабораторними тваринами вони стали в XV ст. Перед тим експерименти проводили на собаках.
— Щури — найпрактичніші для наукових досліджень. Вони менш агресивні за свиней та приматів, невибагливі в харчуванні та мають 98 відсотків схожості з людським організмом, — каже 22-річний Дмитро Лепорський із Асоціації біоетики Харкова. — На щурах вчаться робити операції та уколи, тестують ліки.
Директор Інституту зоології Ігор Акімов каже, що мишей та щурів ніхто не замінить:
— На гризунах випробовували всі ліки, що є в аптеках. На чомусь неживому побачити реакцію якогось препарату неможливо.
Для тестувань мишей та щурів спеціально вирощують у віваріях. В експериментальній біологічній клініці Полтавської медичної стоматологічної академії є 410 пацюків. Раніше було до двох тисяч.
— До цих тварин почали гуманніше ставитися. Для одного наукового напрямку не можна брати більше 120 пацюків. Раніше використовували до 800, — говорить завідувачка полтавського віварію Маргарита Денисенко, 59 років. — Організм пацюка подібний до людського. Вони мають 375 спільних хвороб.
Полтавські науковці на пацюках тестують препарати від атеросклерозу, діабету, онкозахворювань. 10 років тому вони успішно випробували препарат від безпліддя "Вермилат". На мишах вивчають також можливість пересадки клітин та органів.
Дмитро Лепорський каже, що їхня асоціація пропонує альтернативи гризунам як піддослідним тваринам.
— Є пластикові щури кокенред. На них можна вчитися робити операції, ін"єкції, вставляти зонди, спеціальні трубочки для годування, робити збір крові із хвостової вени, — розповідає. — Або ж використовувати спеціальні комп"ютерні програми — знімки щура під мікроскопом.
2 
35413
Коментарі