Через п"ять років має настати кінець світу. Саме в день зимового сонцестояння у грудні 2012-го завершується календар індіанців майя. Проте вони вірили, що мине час, людство відродиться і життя на Землі продовжиться.

Самим майя календар виявився непотрібним. Цивілізація, яка в I тисячолітті нашої ери зводила у джунглях Центральної Америки міста з величезними ступінчастими пірамідами, почала занепадати з IX ст. й остаточно зникла у п"ятнадцятому. Тобто за 600 років до кінця світу. Досі невідомо, що сталося — війна, економічна чи екологічна криза. Бо разом із майя забулася їхня мова. Так і пішли б усі пророцтва в небуття, якби не випадок.

1945-го в захопленому Червоною армією Берліні, посеред бібліотеки, що дотлівала, стояв уродженець Харківщини, 22-річний артилерист Юрій Кнорозов. До війська він вивчав єгиптологію й порівняльне мовознавство на історичному факультеті Московського університету. Юрій зробив крок і за щось зашпортнувся. Підняв першу-ліпшу книжку, прогортав: ієрогліфи, але не єгипетські. Це були рідкісні видання з репродукціями всіх трьох кодексів майя, відомі на той час. Хлопець поклав книжку в заплічник і рушив далі. Дорогою додому Кнорозов її прочитав. Його заінтригував висновок, що розшифрувати письмена майя неможливо.

У XVI ст. монах-францисканець Дієґо де Ланда замалював кілька сотень ієрогліфів і записав назви місяців мовою майя. Згодом рукопис загубився у бібліотеках і потрапив на очі дослідникам лише 1863 року. За наступні півстоліття вчені перепробували всі варіанти розшифрування письма. Одні вважали, що кожен знак відповідає букві, інші — що це класичні ієрогліфи, де кожному символові відповідає окреме поняття. Однак ніхто так і не зміг їх розшифрувати. Тому станом на середину XX ст. американісти на чолі з Еріком Томпсоном проголосили, що прочитати ієрогліфи майя неможливо: мовляв, монах неточно їх перемалював.

Кожен ієрогліф — не буква й не поняття, а склад. Тобто два звуки — голосний і приголосний

Юрій Кнорозов спробував це зробити. 1952 року з"являється його стаття "Стародавня писемність Центральної Америки". У ній автор доводить, що кожен ієрогліф — не буква і не поняття, а склад. Тобто два звуки — голосний і приголосний. Ще три роки він пише кандидатську. Кнорозов чекав гострої критики. Однак замість ступеня кандидата наук йому відразу дали доктора.

Про відкриття дізнається світ. Томпсон не визнає свого програшу. У 1958–1959 роках на сторінках наукових журналів між ним і Кнорозовим точиться суперечка. Науковці знайомляться з аргументами обох і поступово стають на бік Кнорозова. Найбільшу підтримку надала йому колишня росіянка Тетяна Проскурякова, що в дитинстві емігрувала з батьками до США. Вона почала застосувати нові методи при розшифруванні написів на колонах у містах майя, і їй вдалося прочитати дієслова "народитися" й "померти".

Кнорозова починають запрошувати на міжнародні конференції. Але КДБ не випускає його за кордон. Учений продовжує розшифровувати тексти з легендами й історичними переказами майя — жодного разу не побувавши на руїнах цивілізації, яку відкрив для людства наново.

Лише під час перебудови, 1990-го, 68-річний Юрій Кнорозов зміг поїхати до Гватемали. Його особисто зустрічав президент країни і вручив найвищі її відзнаки. Проте найбільшою нагородою було побачення з пірамідами. Чоловік зійшов на одну з них у покинутому місті Тікаль і довго стояв там наодинці.

Його запросили на концерт, що проходив на руїнах міста Чічен-Іца. Далі Кнорозов поїхав до Мексики. Цей час був найщасливішим у його житті: учні готували до видання розшифровані ним тексти, а сам він жив на березі океану поруч із пірамідами і нащадками майя. Індіанці дивилися на нього як на білошкірого бога, що згадується у стародавніх міфах.

Після повернення додому Кнорозов тяжко хворів і помер 1999 року. Керівництво Кунсткамери, де він працював, навіть не надало зали для прощання з ученим. Друзям довелося тіснитися у невеличкому морзі. Поховали його на новому кладовищі далеко від Санкт-Петербурга.

Завдяки роботам Юрія Кнорозова та його учнів тепер можна прочитати до 80% усіх текстів, що залишили по собі майя — історичні хроніки, релігійні тексти. Вони й мають дати відповідь на те, що спричинило загибель великої цивілізації, яка вирахувала кінець світу.

×