— Дев"ять років тому, як наш онучок Юрасик обварився кип"ятком, мені приснилася Божа Матір з ікони в нашому храмі, — розповідає 50-річна Ольга Холод, паніматка церкви Успіння Богородиці в місті Бар на Вінниччині. — Каже до мене: "Вставай і набери масла з лампадки від ікони. Помасти нею дитині ніжку". Я спитала: "А в що я наберу те масло?" — "Як будеш іти від ікони, там біля Ніколая Чудотворця буде стояти кувшинчик з вушком". Оце розказую вам, а мені мурашки по тілу. Розбудила батюшку, він відкрив церкву. Я першим ділом до Ніколая Чудотворця побігла. А там — справді кувшинчик із вушком. Я стала на коліна і плакала перед іконою, благодарила Матір Божу. Вдосвіта помастили онучку ніжку. І за два дні — ані пухиря, ані сліду, де кип"яток був.
Ікона написана на шкірі. На кіот віряни на знак подяки за зцілення вішають золоті ланцюжки, персні, сережки. До ХVІІ ст. образ був у барському Покровському монастирі, доки обитель не розорили поляки.
— Ігуменя монастиря Софія Рачинська записала історії чудесного зцілення, — продовжує Ольга Холод. — Онучка священика з Бара Клавдія страждала на пляску святого Вітта (хвороба нервів, від якої все тіло б"ється у конвульсіях. — "ГПУ"). Лікарі не допомагали. Але коли відслужили молебень за її здоров"я перед чудотворною іконою, то від хвороби і сліду не лишилося. А ще було: селянин привіз у монастир сина років 16, хворого на нерви. Теж відправили молебень перед іконою Божої Матері — і син заспокоївся, здоровим поїхав додому.
Все тіло б"ється у конвульсіях
У 1930-х Покровський монастир закрили атеїсти. Ікону сховала інокиня Гавриїлія.
— У 1994-му жінка вже не мала сил оберігати святиню, а були спроби викрасти й вивезти за кордон. Послала телеграму в село Дачне Одеської області до отця Володимира: "Срочно заберите икону в свой храм. Вернете, когда у нас отстроят монастырь". У Дачному ікона почала благоухати. Багато людей зцілювалися біля неї від раку. Якось до нас приїхав отець Володимир із паломниками. Сказав, що Богородиця сумує за Баром. На Введення у 2000 році привезли ікону, а за два роки образ обновився: посвітлішали лики Богородиці та Спасителя.
— Мене самого зцілила ця ікона, — говорить настоятель церкви, протоієрей Георгій Холод. В отця 32 роки стажу як духівника. — Вісім років назад я впав з висоти чотири метри й сильно травмувався. У церкві наді мною цілу ніч читали акафіст Пресвятій Богородиці, молилися. Я мирувався єлеєм і приймав ванни зі свяченою водою. І нині, як бачите, я перед вами!
2 
35413
Коментарі