— Заїжджаємо на техстанцію й питаємо: "Ви куди фільтри діваєте?". Вони кажуть: "Викидаємо на смітник". За рік-два метал проржавіє й перероблене мастило витече на землю. Звалища використаних фільтрів є довкола кожного міста, — каже Олександр Герасименко з полтавського підприємства "НДІ Емальхіммаш і НТ Колан".

Фірма розробила єдину в Україні установку, яка дозволяє отримати з фільтра перероблене автомобільне мастило й повторно використовувати деталі.

— 2006-го ми звернулися за дослідженням в Українську медичну стоматологічну академію в Полтаві, — розповідає гендиректор 41-річний Георгій Колтунов. — Там відпрацьованим мастилом натирали шкіру щурів. Потім у всіх тварин був передраковий стан.

В Україні їздить близько 50 млн автомобілів. Мікроавтобус "газель" замінює фільтри щомісяця. На підприємстві підрахували: протягом року з однієї машини в землю потрапляє 5 л брудного мастила.

Установку для переробки розробив 43-річний Сергій Марченко з ділянки нових технологій. Він ставить фільтр на станок, розрізає сталевий корпус ножем. Мастило починає витікати з нього.

— На установці працює дві людини, — розповідає. — За зміну переробляють тисячу використаних фільтрів. Це 300–400 літрів використаного автомобільного мастила. А воно — найсильніший канцероген.

Мастило здають на переробку. Фільтри розбирають. Деталі використовують для виробництва нових фільтрів, а металеві корпуси здають на брухт.

— Найважче для нас добути старі фільтри, — зауважує Георгій Колтунов. — Українське законодавство дозволяє їх розкидати по території країни. Із 50 тисяч фільтрів, які ми переробили, злили 18 тонн відпрацьованого мастила. Можете уявити масштаби забруднення.

Створення установки коштувало 20 тис. грн.

×