4 жовтня 1957 року радянські вчені вивели на орбіту перший у світі супутник. Запуск проходив на полігоні Тюратам, нині Байконур. Учені зібрали апарат за рекордно короткий час. Перед ними стояла жорстка умова — випередити США.
За даними радянської розвідки, отриманими під час Другої світової війни, американці мали створити перший космічний апарат не пізніше 1958 року. Тож на створення супутника Сталін кинув величезні сили, та все ж до початку космічної ери не дожив.
Над розробкою першого супутника працювала команда вчених на чолі з Сергієм Корольовим. Його тримали в повній секретності. Світ дізнався про нього набагато пізніше. Коли Нобелівський комітет попросив Хрущова назвати ім"я головного конструктора, щоб нагородити, той відмовився виділити одного з конструкторської команди.
Корольова, уродженця Житомира, в 31 рік арештували за звинуваченням у антирадянській діяльності й відправили в табір на Колиму. Через два роки його перевели в інший табір. Там НКВС утримував науковців. Корольов працював над створенням бомбардувальників Ту-2. 1946 року його призначили головним конструктором ракетно-космічних систем.
У січні 1957-го вчений у доповідній записці до Ради міністрів СРСР заявив, що вже у квітні-червні того ж року може запустити дві ракети на орбіту за умови їх вдалого випробування в міжконтинентальному варіанті. Корольов отримав ультимативний наказ від Хрущова за будь яку ціну терміново створити супутник, щоб випередити американців.
Перший космічний апарат отримав назву ПС-1 — "Простейший спутник-1". Це була куля діаметром 58 см і вагою 83,9 кг із радіопередавачем та чотирма антенами. Через 5 хв. після запуску супутникової ракети саме цей пристрій передав на полігон Тюратам сигнал, який потім міг почути будь-який радіолюбитель на планеті.
Хрущов дізнався про успіх радянської космічної програми на обіді в високих партійних чинів України. Йому подзвонили й повідомили про те, що ПС-1 на орбіті. Хрущов сприйняв звістку цілком спокійно. Він не міг припустити й думки, що його вчені не впораються.
Натомість світ вибухнув захопленням. Поза межами СРСР ніхто не вірив, що ця зруйнована війною країна першою запустить космічний апарат. Усі очікували, що це зроблять США. Одразу після виходу ПС-1 на орбіту газета "Нью-Йорк Таймс" написала, що 90% розмов про супутники припадали на долю США, а 100% справи зробили росіяни.
У невеликому німецькому місті Бохум з нагоди річниці запуску першого супутника проведуть фестиваль космонавтики. Це місто обране не випадково. Саме тут наступного дня після запуску ПС-1 астроном-любитель Хайнц Камінські першим на Заході почув історичні сигнали супутника. Для цього Камінські попросив у знайомих короткохвильовий приймач, а антену — звичайний кабель — розкинув у саду.
У США з нагоди цієї події випустять ювілейну партію горілки "Супутник". Вона тут залишається популярною вже 50 років.
Нині головна мета російської космічної програми — висадити людей на Марсі. Експерти вважають, що це може статися вже 2020 року. Російський уряд виділив на потреби освоєння космосу на наступні 10 років $6 млрд.
4 
35413
Коментарі