7 грудня в селі Волосів Андрушівського району Житомирщини поховали Володимира Адамовича, 20 років. Увечері 5 грудня його побили чоловіки з Житомира.
— Був у мене Геракл, і вбили Геракла, — затуляє обличчя руками 45-річна Лілія Грищенко, мати Володимира. — Вова займався спортом, піднімав 25-кілограмову гирю однією рукою 20 разів без віддиху.
Компанія з Житомира приїхала до Волосова увечері 5 грудня. На дачі святкували день народження. Дорогою вилаяли Лілію Грищенко.
— Було так неприємно, — згадує жінка. — Але я Вові не казала.
Адамович жив у хаті батька, неподалік материної. Його батько помер 12 років тому. Лілія Грищенко виховала трьох дітей. Окрім Володимира, має 23-річного Романа та Ганну, 21 рік.
— У вісім вечора я прийшла до сина, — згадує Грищенко. — Хлопці сказали, що Джон кудись пішов. Вову в селі Джоном звали, бо колись дід порівняв його з американським президентом Кеннеді. Мовляв, Вовка так само усміхається. Уранці син був уже в лікарні. Я погнала туди. Ледь упізнала його. Він не дихав, під"єднані якісь трубки, у вухах і носі — вата, на голові застигла кров. Працювало тільки серце.
За кілька годин Володимир помер.
— Вова ходив на ту дачу, — плаче жінка. — Там було дві бійки. Спочатку Володю били з десяток житомирян, потім синові на допомогу прийшли сільські хлопці. Володю били металевим табуретом. Роздробили череп, перебили шию, зламали ліву руку, вибили щелепу. Живого місця не лишили.
До жінки лащиться біла пухнаста кицька Маркіза. Вистрибує на коліна.
— Цю Маркізку Вова приніс у рукавичці, — зітхає. — Із трьох дітей я його найбільше любила. Він до мене ніколи не звертався "мама". Тільки "мамусік". Обіцяв, що нікому не дасть мене образити. Сварився, коли я думала іти на роботу. Казав: "Мам, ти хвора. Я все одно тобі допомагатиму".
Після школи Володимир працював у Києві охоронцем, будівельником. Купив мотоцикл та автомобіль "москвич".
— 10 листопада в мене був день народження. Вова хотів купити мені дубльонку. А нащо вона мені? Тоді він узяв бензопилку, щоб легше з дровами справлятися.
Напередодні бійки Лілії Грищенко снилися покійні родичі.
— Сиділи за столом, а Володя бігав довкола і страви подавав, — згадує вона.
Під час бійки постраждав 15-річний волосівець Максим Скурат. У нього відкрита черепно-мозкова травма, струс мозку, на голову наклали 11 швів.
— На першу бійку ми ішли удвох з Володею, — згадує Максим. Поряд із ним сидить 17-річна сусідка Дарія Білевич. Вона була свідком бійки. — Його збісило те, що хтось вилаяв маму. На тій дачі було троє дівчат і дев"ять хлопців. У хаті не було світла, горіли свічки. Мене поволочили до себе, змушували пити горілку. Вовка встиг утекти, побіг за підкріпленням. Коли я вирвався, то побачив Вову на землі. Четверо добивали його кулаками. Зі спини мене хтось вдарив по голові. Після цього я нічого не пам"ятаю.
Максим не може оговтатися від втрати друга:
— Того ж дня Вова ще жартував, щоб його поховали з мобільним телефоном. Взяв у кредит якусь дорогу "нокію".
У Житомирській обласній міліції підтверджують, що 5 грудня в селі Волосів виникла бійка між молоддю. Билися вісім житомирян та 10 місцевих. За нанесення тілесних ушкоджень Адамовичу затримали 17-річного житомирянина.
4 
35413
Коментарі