— Ми вже не можемо жити з Лєною, — каже киянка 78-річна Віра Литвин про свою єдину доньку Олену Рябий, 46 років. — Вона тільки й знає, що п"є. Мене б"є, з кулаками кидається на свою доньку. Буває, кричить на неї: "А щоб ти здохла!".

Віра Григорівна до пенсії працювала водієм, кранівником на заводі. Нині не встає з ліжка через хворобу. Сама виховувала доньку. Зараз із Оленою, 24-річним онуком Владиславом і 6-річною онучкою Любою живуть у трикімнатній квартирі по вул. Теодора Драйзера. Жінка добивається, щоб доньку позбавили материнських прав і відселили.

Двері квартири відчиняє Олена. Дух забиває сморід сечі, хоч у помешканні чисто, на підлозі килимове покриття.

— Ось моя донечка, — показує на Любу й обнімає. Мала їсть бутерброд. — Я її дуже люблю.

Розмовляємо в коридорі. Визирає Віра Григорівна. Її обличчя в синцях. Жінка спирається на зламаний стілець. Мовчить, лиш витирає сльози. Згодом запрошує до кімнати. Там показує заховану під подушкою доньки відкорковану пляшку горілки.

— Лєна п"є більше 20 років, — розповідає Віра Григорівна. — Замолоду працювала на заводі "Маяк", збирала магнітофони. З чоловіком жили у сімейному гуртожитку, народився син. Через п"янки їх звідти вигнали, чоловік поїхав на Рівненщину.

Олена з сином перебралися до матері. Згодом зійшлася з Сергієм, народила Любу. Через дебоші Віра Григорівна вигнала дочку. Та перебралася до співмешканця, залишивши дітей. Через погане здоров"я пенсіонерка не могла доглядати за малою.

— Люба народилася здоровою, — кажуть у дитячому відділенні райлікарні. — Але розвивалась із запізненням, пішла у два роки. Близько чотирьох років тому захворіла на двостороннє запалення легень. Згодом отримала ускладнення — бронхіальну астму. Дівчинці дали другу групу інвалідності.

Півтора року тому в Люби стався черговий астматичний напад. Дівчинка була настільки слаба, що до "швидкої" її треба було нести. Медики відмовились. Віра Григорівна взяла онуку на руки, але на сходах упала й поламала собі ногу в кількох місцях.

— Відтоді з ліжка встати не можу, — бідкається жінка. — Не те, що малу глядіти.

Торік у травні проти Олени Рябий порушили кримінальну справу. Її звинуватили у злісному невиконанні материнських обов"язків.

— Ми вимагали ув"язнити її та позбавити материнських прав, — говорить слідчий Ігор Мельник із Деснянської райпрокуратури. — Однак суд дав Олені умовний термін, прав не позбавив. Вона далі отримує пенсію на дитину та пропиває її.

Віра Григорівна згадує: коли Люба лежала в реанімації, мати її жодного разу не провідала.

— Добре, що хоч онук помагає, він працює будівельником, — каже пенсіонерка. — Живемо на його зарплату. Він і прибирає, і їсти готує. Якби не Владик, донька мене б отруїла.

Олена Рябий запевняє, що п"є тільки на свята.

— Мати все обманює і наговорює, — каже вона.

×