Вранці 21 липня у столичній майстерні знайшли мертвим художника 66-річного Віктора Крижанівського. Помер від удару ножем у серце. Це було самогубство, кажуть у поліції. Рідні та знайомі не вірять.

— Він не міг вбити себе, — говорить 76-річна Оріяна Сотник. Товаришувала з Крижанівським понад 10 років. — Того дня збирався писати нову картину, розмішав фарбу. Дружина казала — саме вийшла в душ. За хвилину почула глухий звук, ніби щось упало. Зайшла в майстерню — чоловік лежить мертвий, із ножем у грудях. Його смерть нагадує ритуал. Якраз на Перуновий тиждень, коли Земля наповнюється чоловічою енергією. Це особливий час для землі й майбутнього врожаю. Убили Вітю майстерно — одним ударом. Він був добрий чоловік, нікого не називав ворогами. Казав, людям треба прощати все.

Віктор Крижанівський був рідновіром (прибічник віри древніх слов'ян. — ГПУ). Називав себе ­Сонцеслав. Написав понад сотню картин язичницького змісту. Позаторік втретє одружився.

— Знала Віктора та його дружину Тетяну. Хороші люди. Завжди ходили разом. Були вінчані. Ніколи не чула, щоб сварилися, — розповідає вахтер Ніна Єфимівна. — Того дня о 7:30 я прийняла зміну. Напарниця відзвітувала, що ніхто з посторонніх у будинок не заходив. За 15 хвилин приїхала поліція й медики. Усі серйозні, з дипломатами. Лише о четвертій вечора винесли тіло.

Художник більш як 20 років орендував горішній технічний поверх будинку на вул. Малишка, 23. Жив там із дружиною. Приміщення обладнав під квартиру. Жек подав на Крижанівського до суду.

— За два дні до смерті Віктор виграв справу. Там була довга тяганина. Останній раз бачила його взимку на виставці картин Марії Прима­ченко. Скаржився на нашу судову систему, — каже знайома 70-річна Олена Верещинська. — Раніше в центрі Києва було багато художніх майстерень. Нині лишилося трохи більше 30. Митців із центру виселяють. Думаю, його вбили за ту майстерню. Мабуть, хтось мав на неї плани.

— Віктор завжди говорив, що йому нічого не ­потрібно. Картини залишить ­Україні. Просив не забирати в ­нього можливості творити, — розповідає знайома родини ­Лариса Бабич.

Слідство наполягає на версії самогубства.

— Сумнівів бути не може. Це художник ударив себе ножем у груди. Двері квартири були зачинені зсередини, — кажуть у столичній поліції.

— Тато не міг цього зробити. Мав багато планів. Був усміхнений, веселий. У його житті траплялися різні ситуації. Важкий суд. Але і його він виграв, — розповідає донька Оксана Крижанівська.

— Віктор таке будівництво організував, що хай Бог милує. На техповерх протягнув воду. Порушив комунікації й тепер у нас забивається сміттєпровід. У декого зник інтернет. Будівельники щодня крутилися. Біля смітника досі плитка лежить. Хотів нею вхід до будинку викласти, — говорить 75-річна Сабіна Володимирівна. — Часто зустрічалися з ним у ліфті. Подарував мені книжку своїх віршів.

Дружина покійного від розмови відмовилася.

— Мене дивує родина Віктора. Його нахабно вбили. Але ніхто в тому розбиратися не хоче. Навпаки, поспішали з похороном, — каже друг 43-річний Тарас Силенко.

Віктора Крижанівського поховали на Лісовому цвинтарі в Києві 24 липня.

×