У закинутому шкільному тирі села Мізяківські Хутори Вінницького району 21 листопада повісився дев"ятикласник Юрій Паламарчук, 14 років. Він був єдиною дитиною у матері.
Останню ніч Юрій провів у свого дядька Максима Ляшка, який мешкає по сусідству. Зранку йшов до школи разом із двоюрідним братом-п"ятикласником Анатолієм.
— Того дня Юра чергував із однокласницею, — розповідає 63-річна Галина Ляшко, бабуся хлопця. — Встав раненько. Толя бачив, як він ходив засмучений, їсти не хотів. А тоді пішов у сарай і взяв мотузку. Сказав, у школі дрова носитиме.
Коли Юрій прийшов, його однокласниця Вікторія Тютюнник уже прибирала — готувала клас до занять.
— Нічого не говорив. Але був сумний-сумний, — згадує 14-річна дівчина. — Колись казав, що грає на гроші. Він у Вінницю часто їздив, і його бачили біля гральних автоматів. Сам розповідав, що програв багато. Тільки однокласники стали на урок сходитися, Юра кинув портфель і кудись побіг. Якби ж знала, я би його зупинила!
Перший урок вела Валентина Тютюнник, мати Вікторії. Вона відправила кількох учнів пошукати Паламарчука у шкільному саду. Ті повернулися ні з чим.
— Що Юра пропав, мені сказали вже після обіду, — згадує Галина Ляшко. — Приходжу до школи, а діти на крильці сидять, горіхи лущать. Питаю, чи шукали Юру. А вони: "Вчителька сказала тут його чекати". Ми знайшли його в закинутому тирі.
З петлі Юру знімали 35-річна мати Любов та бабуся Галина. Судово-медична експертиза встановила, що хлопець повісився близько першої дня.
— Це все через гроші, — плаче бабуся. — Він у мене з пенсії постійно брав. У нас не прийнято гроші ховати. Лежать собі у шкафу, і всі знають, що вони там. Я не перераховую ніколи. А це зразу 300 гривень пропало. Дочку спитала — вона не брала. Юра сказав, що теж не брав. Я махнула рукою.
Жінка переводить подих і втирає чорною хустинкою сльози.
— Аж сестра моя якось каже, що Юра вкрав у неї 80 гривень. Розказувала, як просився, щоб мамі Любі не казала. Обіцяв віддати. І віддав — моїми грошима. Вона показувала, то я взнала свою сотку, якою пенсію дали. Ну то вона сину сказала, а син уже й Любі передав.
Батько Юрія працює будівельником, із дружиною розійшовся. Мати працює кухарем у вінницькому готелі "Південний Буг". Удома не буває по кілька днів. Як дізналася про зниклі гроші, обіцяла приїхати й розібратися. Розмову з сином запланувала на 21 листопада.
Із петлі Юру знімали мати й бабуся
Ховали хлопця на сільському цвинтарі поруч із родичем Миколою Ляшком. Того привезли мертвим із Португалії, де він був на заробітках. Сказали: серце зупинилося.
Директор школи Леонтій Тютюнник на похорони школяра не прийшов. Учителька Валентина Тютюнник не захотіла сказати під час прощання з Юрієм навіть кількох слів. Коли труну опускали, однокласники вишикувалися в чергу, щоб кидати землю та монети.
— Тільки грошей не кидайте! — голосить біля розритої могили Любов Паламарчук. — Не треба цих клятих грошей! Вони забрали єдину дитину.
Коментарі