42-річного Дмитра Мірошниченка, директора столичної фірми з продажу землі "Комінформ", дружина знайшла зранку 7 листопада. Мертвий чоловік лежав у власному офісі на вул. Урицького. Прострелений, горло перерізане, руки перебиті. У сусідньому кабінеті — тіло секретарки Ганни Ярової, 29 років. Жінка викликала міліцію.
— Убивць шукали спочатку серед конкурентів, — зізнаються у карному розшуку Солом"янського райвідділу. — Перевіряли телефонні дзвінки. Так вийшли на колишнього друга. Він цілий рік не говорив із покійним, а у переддень раптом передзвонив. Згодом він зізнався.
Дмитро Мірошниченко — киянин. Служив у Міністерстві оборони, з дружиною і 19-річним сином жив у власній квартирі. Кілька років тому вийшов на пенсію у званні підполковника, заснував фірму. Скуповував паї у селян Київської області, змінював цільове призначення землі і продавав як ділянки під будівництво. Сотка паю коштує $2–5 тис., а "під забудову" на столичних околицях — до $50 тис.
Із 46-річним Юрієм Косовим дружив давно. Той працював головним бухгалтером головного управління озброєння Міноборони, з дружиною і сином мешкав у квартирі на Виборзькій. Коли Мірошниченко виходив на пенсію, Косов допоміг оформити йому вихідну допомогу й надбавки — близько 5 тис. грн. Дружба зміцніла, чоловіки часто зідзвонювалися, зустрічалися.
Позаторік Косов вийшов на пенсію. Теж спробував організувати власну справу, зареєструвався приватним підприємцем, однак бажаного прибутку не отримував. Попросив у Мірошниченка позичити для розвитку бізнесу $100 тис. Той погодився дати без відсотків, проте під заставу квартири. Юрій підготував акт купівлі-продажу, залишалося тільки поставити підпис.
— У мене поки немає таких грошей, — несподівано заявив Дмитро Михайлович другові. — Може, будуть тижнів за два.
Ображений Косов почав дорікати. Мовляв, він свого часу допоміг Мірошниченку, а той тепер може забрати його квартиру. Чоловіки посварилися. Майже рік не зідзвонювалися й не бачилися.
Юрій постійно скаржився родичам на Дмитра. Мовляв, той нажився і тепер не хоче спілкуватися з колишніми друзями. Згодом Косов вирішив помститися Мірошниченку. По допомогу звернувся до знайомого Віктора Проніна, 51 рік. У 1980-х той відсидів за розбій. Останнім часом працював завгоспом у гуртожитку медінституту, там і мешкав у кімнатці площею 6 кв. м. Дітей і дружини не мав.
— Віті важко було жити, — кажуть про Проніна сусіди. — У його кімнатці були тільки ліжко і стіл.
Косов майже два місяці вмовляв Проніна. Той погодився, бо сподівався знайти гроші в кабінеті Мірошниченка.
На початку листопада Косов зателефонував колишньому другові. Мовляв, знайшов селянина, який продає свою ділянку. Зустріч призначили на 6 листопада в офісі "Комінформу". Селянина вдавав Пронін. Спеціально накреслили план ділянки, підготували молоток, ніж, пістолет "браунінг".
Напали, коли Мірошниченко схилився над столом, розглядаючи план. Віктор стріляв, але пістолет двічі дав осічку. Потім дубасили господаря кабінету молотком, а в кінці перерізали горло. Щоб не лишати свідків, Косов убив і секретарку.
Грошей у сейфі вбивці не знайшли. Зняли з директора золотий годинник і втекли. Виріб коштує близько $30 тис, його згодом конфіскували у Проніна.
— Юрій Анатолійович — дуже поважний чоловік, — розповідають сусіди про Косова. — Однак останнім часом як сказився. Став агресивним, ходив неголений, постійно п"яний.
Коли убивць затримували, вони були п"яні. У скоєному зізналися одразу. Лише не могли зрозуміти, як їх вирахували.
У Міністерстві оборони розповідати про Косова й Мірошниченка не хочуть. Мовляв, на момент злочину вони були вже не військовими, а пенсіонерами.
8 
35413
Коментарі