"Михайло прийшов до нас понад місяць тому, — розповідає 49-річна Наталя Третяк про свого колишнього чоловіка. — Побитий, змарнілий, без зубів. Розповів, як його заманили цигани, обіцяли дати роботу. А самі били, знущалися, змусили батрачити за тарілку супу".
Раніше 55-річний Михайло жив у двокімнатній квартирі в Києві з дружиною Наталею і синами Костянтином, 25 років, та Юрієм, 23 роки. Працював офіціантом. Наприкінці 1980-х Третяки купили в Борисполі дачу — будинок розміром 3х4 м і 10 соток землі на вул. Франка, 97.
Десять років тому Михайло розлучився з Наталею, втратив роботу, почав випивати. Дружині з синами залишив квартиру, а сам переїхав у бориспільський будинок. Перебивався підробітками.
Торік восени познайомився з циганами Володимиром та Дмитром. Ті запропонували роботу на прийомі брухту. Третяк погодився. Для оформлення роботодавці попросили паспорт. Побачивши, що той радянський, запропонували обміняти. 23 листопада Михайло отримав український. Однак цигани одразу його забрали. Обіцяли віддати, як той відробить витрачені на заміну паспорта гроші.
Володимир і Дмитро кілька разів навідувалися до Михайла. Казали, що з роботою затримка, але паспорт не віддавали. Третяк занепокоївся і 8 грудня поскаржився до райвідділу міліції. Сказав, що його паспорт виманили.
Тієї самої ночі цигани прийшли до Третяка, вимагали відчинити двері. Потім вдерлися до будинку через розбиту шибку. Приставили до горла господаря ножа, вивели на вулицю, посадили в машину й поїхали. Двері в будинок та хвіртку залишили відчиненими. На кладовищі за Борисполем почали дубасити Михайла.
"Вони повалили мене на землю, били ногами та з розбігу стрибали на моє тіло, — написав згодом Третяк у листі до прокуратури. — Кричали: "Ти хотів нас кинути! Ми тебе заріжемо, закопаємо, і ніхто ніколи тебе не знайде!". Я почав вмовляти не вбивати. Тоді вони закричали: "Продавай будинок і землю за те, що ми потратилися на тебе, коли робили паспорт". Я був згоден на все, лиш би закінчилися знущання".
Михайла заштовхали до машини й повезли до райцентру Переяслав-Хмельницький. Залишили працювати по господарству в циганській сім"ї, де били його за найменшу провину. За роботу лише годували.
— Не намагайся втекти, — попередили Третяка. — Впіймаємо — поріжемо на куски й віддамо собакам.
Рідний брат і сини Михайла почали його шукати: написали заяви до Бориспільської міліції, районної та Генеральної прокуратури.
6–8 лютого цигани повезли Михайла в Бориспіль оформлювати купівлю-продаж будинку. Чоловік підписав документи, і його відвезли назад.
У травні до Переяслава-Хмельницького приїхав новий власник будинку в Борисполі. Попросив Михайла вивезти речі. Той зізнався, що не може цього зробити. За деякий час новий власник забрав Михайла і купив йому за 5 тис. грн хату в селі Золотоніського району Черкаської області. Ще п"ять тисяч поклав Третякові на рахунок у банку і відвіз назад до Переяслава-Хмельницького.
Я був згоден на все, лиш би закінчилися знущання
Незабаром Михайло втік від циган. Подався до рідного брата Олександра до Луганська, про все розповів йому. Потім навідався до колишньої сім"ї. Рідні зраділи, що він живий, але жахнулися: Михайло був весь у синцях, без зубів. Він написав лист до Генпрокуратури, планував відвезти його до Києва. Та раптом зник. Відтоді його ніхто не бачив.
— Думаємо, що він десь переховується, бо боїться циган, — розповідає його брат Олександр. — Навіть не знаємо, де він може бути.
Начальник Бориспільського карного розшуку Сергій Манжула каже, що справи про вимагання, незаконне позбавлення волі та викрадення людини розслідує обласне управління по боротьбі з організованою злочинністю. Минулого тижня заяву Третяка перенаправили туди.
У міліції Переяслава-Хмельницького пояснюють, що справу про побиття Третяка не розслідували, бо скарг від нього не отримували.
— Під Києвом дуже подорожчала земля, — кажуть родичі Михайла. — Зараз наша дача коштує близько 50 тисяч доларів. За такі гроші можуть убити. Бориспільчани бачили циган, які схопили Михайла, знають їх машину. Проте ніхто нічого не говорить і не робить — люди бояться.
2 
35413
Коментарі