"Доки я заходив до кабінету, він штовхнув мене ззаду, — 24-річний Тарас Козка з Черкас згадує, як 30 серпня його побив роботодавець Сергій Герасименко. — Я перечепився, упав. Він схопив мене за горло й почав душити. "Ти мені, — кричав, — машину восстановиш любим путьом, я бандитів на тебе нашлю".

Із Тарасом та його матір"ю Любов"ю Іванівною, 53 роки, зустрічаємося неподалік Соснівського райвідділу міліції Черкас. Вони просили порушити кримінальну справу проти Герасименка. Та їм відмовили. Тарас — блідий, постійно палить, Любов Іванівна зітхає. Люди стурбовані, хоча намагаються триматися спокійно. Тарас не хоче розповідати про бійку. Упевнений, що не доведе своєї правоти.

— Справу закрили, бо директор підприємства заперечує факт побиття, — жінка дістає документи з папки. — Та хто ж у такому зізнається?

Тарас живе в Черкасах із 24-річною дружиною Людмилою і 12-місячною донькою Ганною. Працює водієм вантажівки. Раніше неофіційно трудився у приватників. Місяць тому влаштувався на фірму "Акант+К", яка виготовляє матраци. Її власник — 55-річний депутат міської ради від БЮТу Сергій Герасименко. Пообіцяли 2,5 тис. грн зарплати. Тарас мав пройти випробувальний термін. Близько тижня нікуди не їздив, бо вантажівку "Івеко" ремонтували. Після ремонту Козка встиг зробити кілька рейсів по місту.

— У вівторок 28 серпня о п"ятій ранку я повіз матраци до Києва, — згадує Тарас. — Доїхав нормально, товар розвіз, усі гроші зібрав. На останній точці розвантаження машина заглохла. Думав, може, перегрілася, але вона все одно не заводилася.

Тарас зателефонував головному інженерові фірми в Черкаси. Той вимагав лагодити самотужки. "Якщо не заведеш, — казав, — значить, випробувальний термін триває".

Мав 35 тисяч гривень за матраци

Козка викликав евакуатор, вантажівку відвезли на ремонт. Виявилося, що зламався паливний насос. Повертатися маршруткою до Черкас не ризикнув, бо мав 35 тис. грн за матраци. Залишився в родичів у Києві. За два дні його забрав другий водій з фірми. 30 серпня зранку пішов на фірму віддавати гроші й документи. В офісі на нього накинувся Герасименко.

— Він дубасив сина, угрожав, — Любов Іванівна показує розбиту пластикову папку. — Оце її розбив об сина. Це ж не видумки!

Тараса змусили написати пояснювальну. Він звернувся до міліції. Звідти чоловіка направили на судмедекспертизу. Сім днів він лікував струс мозку в лікарні райцентру Лисянка. Потім мати забрала його додому, в село Виноград Лисянського району. Залишати сина в Черкасах боялася.

— Доки син в лікарні був, на нього подали в розшук, — бідкається мати. — Мовляв, не віддав документи. Він же хотів віддати, але не встиг, бо його почали бити.

Козки віддали Герасименкові всі документи. Але той вимагає $5 тис. за зіпсований паливний насос вантажівки. Тарас своєї вини не визнає.

— Я боюся, бо вони його битимуть, — плаче жінка. — Вони ж убити можуть, і ніхто нікого не покарає. Герасименко каже, мовляв, ми нічого не доведемо. Хіба як депутат, то йому все дозволено?

Після розмови з "ГПУ" Тарас поїхав подавати скаргу до міської прокуратури.

Нині він з дружиною і донькою живе в батьків.

Сергій Герасименко не визнає, що бив Тараса.

— Такого факту не могло бути в природі, — запевняє він. — Безумовно, там його вина стопроцентна. Нам завдав солідних збитків. Аби не відповідати, вони почали різні нісенітниці вигадувати. Ми передали справу слідчому. А він ходить і таке розказує.

×