Водій патрульної служби Солом"янського райвідділу міліції Києва Олександр Корзун, 30 років, о шостій вечора минулої неділі приїхав додому в гуртожиток Інституту журналістики університету імені Шевченка.
Олександр повечеряв із дружиною Юлією, з якою жив, не розписуючись, кілька років. Сусіди чули, як подружжя сварилося. На початку сьомої вечора Корзун схопив зв"язку ключів й закрив кімнатні двері зсередини. Сам пішов до туалету — у кімнатах третього поверху санвузли встановлені в помешканнях.
— Ми чули, що там хтось стогне, — каже сусідка-студентка, яка боїться називатися. — Думали, телевізор. Прислухались. Чуємо: "Помогите, откройте двери, здесь человек повесился!". Заметушилися. Один гість, який стояв на блоці, вибив двері.
Юлія з криком побігла на вхідну вахту і викликала "швидку" й міліцію. За кілька хвилин медики рятували Корзуна — кололи адреналін, заводили серце електрошоком, — але повернути до життя чоловіка не вдалося.
— Из-за меня тут мальчик повесился, — казала Юлія комусь по мобільному.
Поки працювали міліціонери, до гуртожитку приїхали батьки Юлії та Олександра. Довкола зібрався натовп студентів.
Олександр Корзун родом із Попільнянського району Житомирщини. Батьки нині живуть на Чоколівському бульварі в Києві. Після школи Корзун працював водієм "уазика", планував вчитися на міліціонера. Принципово не пив і не курив. З першою дружиною розійшовся. Платив їй аліменти на сина.
Студенти щовечора бачили, як Олександр Корзун приїжджав додому на власній старенькій "волзі". Завжди виходив першим із салону, обходив авто, відчиняв двері й подавав руку Юлії.
Чим займається Юлія, студенти не знають, — вона не вчиться в університеті. Жінка старша від Олександра на 2 роки. У гуртожитку відома тим, що відмовлялася прибирати коридори й через це пересварилася з сусідами. Кажуть, Юлія хотіла покинути Олександра.
4 
35413
Коментарі