середа, 14 листопада 2012 06:30

"Спалили сина, і нікому нема діла"

68-річний Андрій Осипенко з міста Жашків Черкаської області — єдиний, хто намагається з'ясувати обставини загибелі свого сина, 39-річного районного прокурора Олега Осипенка. Торік 27 лютого той згорів за загадкових обставин. Його колеги порушили справу за фактом пожежі, однак за два місяці закрили її.

— Олег працював прокурором вісім років. Нам ніколи ні про що не розказував, — Андрій Осипенко запрошує до свого будинку. В хаті він лишився сам. Дружина померла три роки тому, Олег був єдиний син. Невістка Олена, 37 років, з онуками 11-річною Юлією та 9-річним Артемом живуть окремо.

У хаті багато дитячих іграшок, Олегів портрет із чорною стрічкою, фотографії внуків.

— Перед тим як це все случилось, Олег три дні підряд їздив у Черкаси, — Андрій Тимофійович дивиться на фото сина. — Треба було готовити і здавати отчьотность. У неділю пішов на роботу. Втомлений був, але веселий. Казав, щоб я оддихнув, а він одвезе жінку з дітьми до тітки. Поїхав. Я довго не міг заснути, а тоді приїжджає невістка зі свахою: "Олєжки нема".

Олег Осипенко згорів у службовому "ланосі", який стояв під стінами прокуратури.

— До кісток, — згадує батько. — Опізнавати не було чого. Хлопці з його роботи порушили справу. Я ходив, питав. Кажуть, розслєдуваніє йде. Пройшов рік, ми справляли панахиду, приїхали синові колеги. Знову питаю, як там розслідування. Один каже: "Яке? Його за два місяці закрили".

Андрій Тимофійович не отримував повістки про закриття справи.

— Тоді почав усе вивчати, — гортає документи Осипенко-старший. — Написано, що син згорів від окурка, бо в машині знайшли пачку цигарок. Син кинув курити за два місяці до того. Та навіть якби і курив, то вся машина вигоріла, а пачка цигарок уціліла? Дальше пишуть, що син помер від хворого серця. Він жив зі мною, ні разу не жалувався на серце. То як це? Те саме з ключами. У машині їх не було. Чого він сідав у машину без ключів? Я поняв, що мого сина вбили і спалили, а шукати винних не хочуть. Почав писати у Генеральну прокуратуру і кругом, куди міг, щоб восстановили розслідування. Приходять одписки. Спалили сина, і нікому нема діла.

Батько почав проводити власне розслідування. Ходив до райлікарні по медичну картку сина. Хотів довести, що той не мав проблем із серцем.

— У реєстратурі її не було. Обратився до главврача. Він каже, що карточку вилучила прокуратура. А там при мені переглянули справу — карточки не було.

Олена Осипенко працює фармацевтом у аптеці. З дітьми живе у новому будинку, який звели із чоловіком. Родичі кажуть, майже рік нікуди не відпускала доньку та сина самих. Дорослі супроводжували їх до школи й на заняття музикою.

— Я маю свою точку зору, але не буду ділитися, — Олена виходить з аптеки. Вона у білому халаті, темне волосся розпущене. Спілкується неохоче. — Олег був такий, що навіть якби йому і погрожували — ніколи нам про це не сказав би. Завжди говорив, що робочі проблеми існують до порога дому. Далі — сім'я та діти.

У Жашкові ходять чутки, що прокурора вбили.

— Це була справа честі, оскільки загинув наш працівник, — відказує Олег Шамков, заступник прокурора області. — Але доказів убивства не було. З огляду на висновки експертиз, проведення оперативно-розшукових дій у квітні 2011-го ухвалили закрити справу за відсутністю події злочину.

Зараз ви читаєте новину «"Спалили сина, і нікому нема діла"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

23

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі