— Коли ті хлопці прийшли до хати, в Зорянки якраз напад був. Вони всі її муки на власні очі бачили. Припустити не міг, що скористаються нашою бідою, — каже 43-річний Роман Пророк. З дружиною Любою виховують дочку Зоряну, 14 років. Вона хворіє на важку форму епілепсії.

Родина живе у двокімнатній квартирі у Львові. Мати ніде не працює, батько — продавець радіоринку.

— У Зорянки страшні напади агресії. Тоді вона все дома трощить, б'ється, кидається на людей. Стараємося, щоб більше була на свіжому повітрі. Це трохи її заспокоює, — розповідає Роман Пророк. — Зоряна народилася здоровою. У 2 роки навіть випереджала за розвитком однолітків, букви знала. У 3 роки почала часто рвати, постійно плакала. У 8 років у неї почалися перші сильні напади. Качалася від болю, ставала агресивною. Нашкребли грошей, повезли до Польщі обслідувати. Там розводили руками: дівчина здорова. Що з нею відбувається, неясно. Написали "тяжка форма епілепсії". Зараз Зоряна тяжча стала, в неї місячні почалися. У ці дні страшне, що твориться. Вчора біля лісу цілий віз із залізом перевернула. Мене одним махом перекинути може. У місяць на ліки треба 4–5 тисяч гривень.

Інформація про Зоряну Пророк кілька років висить на різних сайтах в інтернеті. Батьки просять допомогти грошима.

Торік у квітні до Романа Пророка прийшли двоє хлопців. Назвалися семінаристами-волонтерами з Українського католицького університету.

— На вигляд їм по 20 років. Показали документи — Богдан Олексів і Тарас Крип'як із села Суховоля Городоцького району. Кажуть, бачили про нашу біду в інтернеті. Хочуть помогти. Богдан дав 500 гривень. Мовляв, це його особиста поміч. Через два тижні приніс ще 300 гривень, потім ще 400, — продовжує батько. — Далі хлопці стали казати, що люди мало жертвують, бо не вірять. Треба документ оформити, що гроші для дитини. Пішли ми до нотаріуса, зробили довіреність. Після того "волонтери" пропали.

Через півроку, у січні, до мене з бориславської міліції дзвонять. Затримали хлопців, які по організаціях просять на лікування нашої дитини. Мають папку з документами. Я підтвердив, що знаю таких. Наступного дня до мене прийшов Богдан, приніс 600 гривень. Коли жінка запитала, де вони пропадали стільки часу, і трохи натиснула, той розколовся: гроші собі забрали. Просили їм пробачити. Ми їх пожаліли. Думали, на цьому буде кінець. А через місяць мене набрав якийсь підприємець, сказав, що гроші передає на лікування дочці через семінаристів. Я зрозумів, "волонтери" далі заробляють. Зі знайомими поїхали до того підприємця в офісний центр на вулиці Зеленій у Львові. Застали шахраїв у сусідньому кабінеті, в іншій організації. Забрали в них папку з документами.

Там інформація, що на хвору дитину "волонтери" назбирали понад 120 тис. грн.

— А вони мені погрожувати стали. Дзвонили по черзі. Я звернувся до міліції, — додає Пророк.

— Але міліція тормозить справу, — говорить 26-річний Андрій Шніцар, адвокат Романа Пророка. — Ця папка — готова справа. Їдь і затримуй. А вони досі на волі. Грошей дитина так і не отримала. Правоохоронці не опитали ні самих винуватців, ні потерпілого.

— Опитуємо всіх осіб, які давали кошти. — каже Денис Харчук з обласної міліції. — Хлопці, діяли згідно з дорученням, потім воно було розірване. Треба встановити, чи законно все проводилося. А потім порушувати чи не порушувати кримінальну справу.

×