Восьмий рік родина киян Смиковських живе в аварійній квартирі через ремонт помешкання зверху.
— Кажду ніч штукатурка на голову падає, — розповідає 59-річна Валентина Смиковська. — Вітер через щєлі задуває, дощ заливає. Стеля ще впаде, бо вже одойшла од стін.
Вона заводить до своєї трикімнатної квартири N682 на вул. Прирічній, 5. Це на восьмому поверсі дев'ятиповерхівки неподалік станції метро Мінська. Стіни у тріщинах, крізь них видно кабелі, шпалери розірвані, штукатурка обсипалася, плитка повідпадала.
Валентина Вікторівна — інвалід другої групи по онкозахворюванню. Її чоловік 62-річний Петро Михайлович, 38 років, проробив трактористом у "Київміськбуді". Живуть із двома доньками, онуком і онучкою.
— Цю квартіру чоловік получив 1981 року, — господиня заводить до кімнати. — Більше 20 год прожили і все було нормально. Доки не появилася ця Болгова з Пістряковим.
Узимку 2002 року у квартиру зверху поселилося подружжя. Почали перепланування. Знесли майже всі стіни, зробили одну велику студію. Окремою залишили лише спальню.
— Тіки оті отбойні молотки почали гатити я побігла в жек, кажу: "Подивіться, чувствую, там необикновенний ремонт". А мені: "Люди купили квартиру, от і ремонтують". За пару днів у нашій залі пішла перва тріщина. Я знову до начальника жека. Він нічого не предприняв, тільки послав мастера, щоб прийшла і зафіксірувала. У нас тріщини йшли день у день. Потолок відійшов від стіни, вітер задуває. Ми піною задули, але то не помагає.
Смиковська скаржилася до жеку, в управління житлово-комунального господарства, до районних і міських керівників, писала листи президенту.
— Каждий день бігала, а всім безразлічно. Дають відписки, брешуть. Усюди корупція, мене футболяють. Визивала міліцію. Ті наїхали, сказали остановити роботи. Тіки уїхали, як Пістряков сказав довбати далі. І так уже сім год. Кажуть, щоб я сама робила ремонт. Люди добрі, як же мені дальше жить. 2007 року народилася внучка. Два місяці дитині. А зверху грюкали до такої стєпєні, що насилу це дитя укладали спати. Я вже і по батареї стукала, а їм всьо равно.
Інститут будівельних конструкцій визнав квартиру аварійною. Пропонують Смиковським поставити підпірні балки, однак вони займають чималу площу. Приміром, якщо встановити у спальні, то не поміститься двоспальне ліжко.
Із власниками квартири N686 поспілкуватися не вдалося.
— Смиковській за вісім років пропонували чотири квартири, — обурюється 54-річна Галина Середюк, заступник начальника жеку N10 в Оболонському районі. — Вона ж не хоче відселятися. Сусіди їй пропонували гроші, ремонт, тріщини замазати. Так вона хоче нову квартиру, у новобудові. Це не відповідає розмірам збитку.
4 
35413
Коментарі