"Це просто абсурд. Як можна душевнохвору людину кидати за ґрати. Проти нього ж немає нічого. Якби він убивав, то на його футболці залишилася хоч крапля крові", — розповідає про 25-річного вінничанина Віктора Семененка дружина його старшого брата Каміла Семененко, 27 років.
Минулого четверга Вінницький суд Ленінського району арештував Віктора на два місяці. Його підозрюють у вбивстві 41-річної продавщиці кіоску Галини Олійник.
Опівдні 17 липня до кіоску на тролейбусній зупинці по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у Вінниці підійшов високий світлий молодик. Був п"яний. Галина Олійник саме продавала через віконечко цигарки. Незнайомець почав вимагати дати цигарок і йому. Жінка дорікнула, мовляв, непристойно вдень ходити містом п"яним. Того це обурило. Чоловік витягнув ножа й 16 разів ударив Галину в груди. Тричі попав у серце. Утік. Жінка померла в кареті "швидкої".
За лічені хвилини на місце прибули міліціонери. Близько третьої ночі наступного дня на тролейбусній зупинці по вулиці Келецька побачили Віктора Семененка, який пив пиво. Запросили до райвідділу. За годину той зізнався, що убив продавщицю Галину Олійник. Його залишили у райвідділі.
Семененко живе з батьками у квартирі по вулиці Київській на другому кінці міста. З дитинства стоїть на обліку в обласній психлікарні імені академіка Ющенка. Має інвалідність ІІІ групи. 54-річна Вікторова мама Ганна працює на місцевому молокозаводі. Батько Микола, 54 роки, — будівельник. 33-річний старший брат Костянтин із дружиною Камілою живуть окремо.
За два дні після пригоди родина Семененків зібралася на святкування 33-річчя Костянтина. Переживали, що Віктора ще не привели з міліції. Підозра чоловіка у вбивстві викликає в них обурення.
Знайшли дурачка, який узяв все на себе
— Очевидно, Вітю почали розпитувати про вбивство, а він ляпнув, що то він, — каже адвокат Семененка Сергій Цепляєв, 41 рік — Мій клієнт неадекватний. Свідчення змінює тричі на день.
Сусіди Семененків опівдні того дня бачили Віктора на балконі — на іншому від кіоску кінці міста, де вбили продавщицю.
— Міліціонерам ми про це так і написали, але ніхто нас не слухає, — каже сусідка Анна Наконечна, 55 років. — Просто не хтять цим ділом займатися. Знайшли дурачка, який узяв все на себе.
Семененка добре знають на вулиці. Кажуть, він може загравати, чіплятися до дівчат, але на вбивство не здатен.
— Лізе до дівчат цілуватися, — згадує 26-річна сусідка Антоніна Кусько. — Ніхто цього серйозно не сприймає. Він хоч і хворий, але культурний. Ми його не боїмося.
Удень Віктор дивився телевізор, гуляв містом. Він часто блукав Вінницею, але завжди повертався. Його знають як добряка — Віктор допомагає старим перейти дорогу, підносить сумки. Батьки не доручали йому серйозної роботи. Віктора знає і більшість міських кондукторів. Хлопець любив кататися на тролейбусах.
— Що тут казати — Вітя дивакуватий, — розповідає кондуктор тролейбуса N10 Олена Парова, 64 роки. — Але злим його ніколи не бачили. У нас дві кондукторші побилися. Одна кричала, що це він зарізав продавщицю, друга протестувала.
На суді Віктор у клітці. Голову обхопив руками. Постійно хитається з боку в бік. Взутий у вирізані з гумових чобіт капці, які йому дали в ізоляторі. Його 54-річна мати Ганна Семененко молиться й хрестить сина.
— Я конешно ізвіняюся, но я не вбивав нікого, — заїкається Віктор. — Мене не так воспитували мама й папа. Ту бумажку, де написав, що я зарізав продавщицю, можна считати липовою.
У мене фантазія бурна
Суддя запитує, чому хлопець на відтворенні описав, як він убивав.
— У мене фантазія бурна, — посміхається той. — Я такий, що можу класні книжки писати, цікаві. А ще мене так слєдователь попросив, — показує рукою в бік міліціонера з Вишенського райвідділу.
Віктор пишається надмірною до нього увагою. Каже рідним, що почувається героєм міліцейського серіалу. Він не усвідомлює, що перебуває під слідством як підозрюваний.
Після вироку суду родичі йдуть додому. Семененка відводять до слідчого ізолятора на вулиці Пирогова.
— Хто дасть гарантію, що після всіх цих допитів він дійсно не візьме ножа і не нападе на когось? — обурюється невістка Каміла Семененко. — У нього ж психіка, як у семирічного хлопчака. Найстрашніше те, що справжній убивця гуляє містом й сміється над усіма.
Міліціонери відмовляються щось пояснювати. Таємниця слідства, кажуть.
Галина Олійник пропрацювала в кіоску чотири роки. В неї двоє дітей. Кажуть, із чоловіком жила не дуже добре — сусіди постійно чули сварки. Глава родини був серед перших підозрюваних у вбивстві. Але в нього залізне алібі.
Нині товар із кіоску Галини вивезли. За склом висить картонка із виведеними рукою буквами "Не работает". На поличці для сумок пластикова склянка, накрита шматком чорного хліба. Біля неї прив"ялі троянди та чорнобривці.
4 
35413
Коментарі