"По ногах текла кров. Від болю кусала одіяло"

 

— Не перестаю плакати. Думала, повернемося додому з дитиною. А вийшло інакше. Під час пологів лікарі ставилися до мене гірше, ніж до худоби, — каже 33-річна Надія Грицишин із Тернополя.

10 червня в перинатальному центрі міської лікарні №2 померла їхня з чоловіком 32-річним Романом донька Богдана. Дівчинка прожила кілька годин. Акушер-гінеколог Олеся Берегуляк і завідувачка гінекологічним відділенням Ірина Шмайка невчасно провели кесарів розтин, стверджує подружжя. Через це, мовляв, дитина наковталася навколоплідних вод.

— Незадовго до пологів лежала в лікарні, бо піднявся тиск. Йшов 39-й тиждень вагітності, народжувати було рано й мене відпустили додому. За тиждень повернулася з речами. На обході одна професорка сказала, матка ще не готова, молоко не прибуло. А вже наступного дня Олеся Олександрівна почала мене вмовляти на стимулювання пологів. Я одразу відмовилася. Вона наполягала — вже 41-й тиждень, голівка в дитини твердіє, важко виходитиме. І я здалася, — розповідає Надія Грицишин. — Процедуру стимулювання ламінаріями (в матку вводять спеціальні палиці для розширення. Вони набухають протягом 12 год. і викликають перейми. — ГПУ) проводила Шмайка. Було боляче, я крутилася на кріслі. Вона казала: "Я тут Бог, іншого немає. Не придурюйся". Ледь дійшла в палату з другого на третій поверх. По ногах текла кров. Від болю вчепилася в батарею, кусала одіяло. Так пройшла ніч.

— Уранці прийшов анестезіолог зі знеболювальним. Його треба колоти між хребцями. Скрутив мене — коліна дотяг до голови. При тому, що в животі залишалася дитина. Всередині все пекло. Лікар сказав: "Закрий свій писок, не скавчи". Не міг довго зробити укол, накрапало повно крові. Після стимулювання матка розкрилася на п'ять пальців. Цього було замало. Тоді з мене почала текти коричнева рідина. То води, сказали. Просили бути акуратнішою, щоб не заляпала пологовий зал, — продовжує. — Ноги не тримали, я впала на підлогу. Підвищився тиск, давали якісь таблетки. Поставили крапельницю. Я просилася мене кесарити. Але вони чекали. Постійно слухали серцебиття дитини. О 16:00 Шмайка пішла додому. Коли мені стало зовсім зле, попросила лікарку прислати телефоном покази серцебиття. За годину мені зробили кесаревий розтин. Дитину не показали. Чоловік піднявся в родзал. Богдана була рожевенька. За кілька годин посиніла. 10 червня вранці до мене в палату прийшла Берегуляк. Ви вже знаєте, питається. По реакції моєї матері зрозуміла, що дитини не стало.

Батьки відмовилися проводити експертизу в лікарні. Наполягли на незалежній.

— Дитя мало проблеми з серцем, одразу сказали лікарі. Хоча всю вагітність нічого подібного не виявляли. Донька померла від проблем із дихальними шляхами, за попередніми висновками експертизи. Захлинулася в мені, бо її вчасно не витягли. Аби на 2 години раніше зробили кесарів — Богдана вижила б.

Грицишини одружилися чотири роки тому. Богдана — їхня перша дитина. Роман — будівельник, Надія має точку одягу на базарі. В Тернополі орендують квартиру.

— Якщо дитину дістали під час пологів і вона дихала — про захлинання водами не може бути й мови. Легені могли набрякнути через хворобу серця. Про лікарську помилку говорити зарано, — каже 43-річний Олександр Рильцов, терапевт із Харкова.

×